26 липня відбулося засідання бюджетної комісії, на котрому, зокрема, розглядалося питання впровадження в дію програми національно-патріотичного виховання підростаючого покоління в навчальних закладах міста Бровари. Нагадаємо, що фінансування планується направити не на, власне, програму, а на національно-патріотичний Центр, який нібито повинен грати роль координатора всього процесу…
Згадане засідання комісії стартувало традиційно — з виступу поборників ініціативи, й аргументи їхні були традиційні: мовляв, у країні війна, питання патріотичного виховання школярів постає із як ніколи значною силою, відтак програму треба ухвалити, хоч у ній наявні «ті чи інші незначні недоліки».
Так звані «незначні недоопрацювання» при ближньому розгляді постають цілком значущими й такими, що розкривають фаховий рівень розробників програми. Наприклад, в сегменті роботи зі старшокласниками програма чомусь охоплює винятково юнаків, натомість про юнок геть чисто забули. На Заході за прояв такої гендерної нерівності хтось уже би заплатив головою, натомість у нас «обіцяли внести термінові корективи» (щодо «терміновості — програма патріотичного виховання в Броварах мала бути запущена ще взимку поточного року…).
Далі депутати висловили обурення — чому програма патріотичного виховання зводиться до діяльності якогось міфічного Центра? Причому Центра з солідними фінансовими запитами. На придбання тематичних стендів для плакатів «Захисту Вітчизни», комплектацію навчальних закладів засобами захисту до навчальної програми, придбання військово-спортивних комплексів, придбання обладнання для кімнати зберігання зброї, спортивно-туристичного спорядження і т. д. — загалом програма вартує 217 тис. грн.
У відповідь пролунало, знову-таки, вже традиційне: «Програма — поняття дуже обширне, її можна доопрацьовувати і змінювати в ході реалізації». При цьому не передбачаються кошти на різні заходи та дати, які національно-патріотичного виховання.
Зазначимо ще одну важливу деталь — юридичної адреси Центру патріотичного виховання «Посвіт» досі не існує (навіть у статуті), натомість у міськраді вже лобіюється виділення коштів на його потреби! Справді, знову переконуємось у правоті драматурга Леся Подерев’янського: «Чому Театр абсурду виник на Заході, чому він не з’явився у Совєцькому Союзі? Бо ми живемо в ситуації абсурду, не можемо відокремитися від нього, значить, описати його»…
Поборники ж програми патріотичного виховання в її нинішньому вигляді апелювали: «Із чогось же треба починати. Давайте за ті кілька місяців, які залишилися до кінця року, затвердимо все так, як є. А наступного року побачимо, як працює «Посвіт» (так чомусь назвали програму, у залі навіть пожартували — «по світу», тобто після світла — темнота?). До речі, прозвучала пропозиція — провести серед школярів конкурс на кращу назву майбутнього національно-патріотичного центру міста Бровари.
Щодо питання юридичної адреси та фактичної будівлі Центру «Посвіт», то незрозуміло — чи буде окрема будівля чи, грубо кажучи, кабінет? Таке ж запитання задав кореспондент видання «Трибуна-Бровари». Відповідь була така: у будівлі виконкому (Гагаріна, 18) буде кабінет, де знаходитиметься людина, яка курируватиме проект. А центр можна буде створити на базі однієї зі шкіл.
«Якої школи? За яким принципом визначатиметься?», — поцікавився кореспондент. У відповідь доповідач сказала, що можливо, ЗОШ №2, оскільки там є (!) кабінет патріотичного виховання. Тобто, це показник, на переконання розробників і доповідачів. Тобто, якщо завтра школи відкриють швиденько кабінети патріотичного виховання, то вони матимуть можливість претендувати на те, щоб бути базовою складовою центру? А ми чомусь думали, що це має визначатися на основі відкритого обговорення або конкурсу. Депутати тут же зазначили, що дуже добре пам’ятають як проходять конкурси «від міського голови Ігоря Сапожка» (свого часу конкурс на посади заступників міського голови провели так, що до більшості кандидатів було упереджене ставлення, а всіх кандидатів відправили у кадровий запас).
Хоча доповідач пообіцяла, що школу обиратимуть за принципом конкурсу, як і директора патріотичного центру. На думку чомусь прийшли спогади про те, що начальник управління освіти і науки Броварської міської ради Оксана Мельник до того, як прийшла на цю посаду, була директором якраз ЗОШ №2. Як казав відомий кремлівський пропагандист Дмитро Кисельов: «Совпадение? Не думаю».
До речі, коли депутати почали заглиблюватися у питання — у якому напрямку має рухатися програма патріотичного виховання, прозвучала відповідь, що багато в чому напрямок роботи буде визначати майбутній директор центру патріотичного виховання. «Тобто, не маючи чіткого розуміння і бачення, ви чекаєте на месію?», — запитали депутати.
На затвердження депутатам подали статут Броварського центру національно-патріотичного виховання «Посвіт», однак, навіть попри те, що він ще не зареєстрований, депутатам на затвердження мали б подати документ з юридичними реквізитами, а не шаблон чи чернетку, на якій навпроти адреси порожнє місце. Логічно, що депутати поставили вимогу підготувати проект у повній мірі, зокрема, і в фінансовій частині, яка б спрямовувалася на різні патріотичні заходи.
Врешті-решт, усе завершилося фінальним голосуванням, за підсумком якого програма національно-патріотичного виховання молоді у Броварах не була затверджена. І тут треба віддати належне депутатам, які проголосували «проти», ще раз наголосивши: сама ідея такої програми необхідна, втім, у нинішньому вигляді, програма, м’яко кажучи, «сира».
Відзначимо, що на сесію виноситься два проекти — перший, який стосується власне програми і другий, безпосередньо створення центру національно-патріотичного виховання “Посвіт”. Депутати рекомендували сесії підтримати програму національно-патріотичну програму як таку і не підтримувати створення центру в тому незрозумілому і невизначеному нинішньому вигляді.
Станіслав Дикий.
