У районі створена робоча група з питань децентралізації. Це головний підсумок майже двогодинної наради, яка відбулося 24 лютого у великому залі райдержадміністрації. Ідею створити групу озвучив напередодні на сесії райради нещодавно призначений голова РДА Микола Клименко.
Він же у вступному слові зазначив, що децентралізація – історичний факт. І фактично ми, за його словами, змінюємо територіальний устрій району згідно з реформою та наші діти будуть жити вже за нових умов. Тому кожен повинен відставити на задній план свої особисті амбіції та думати і діяти на перспективу. Особливо це стосується сільських голів, від яких залежить дуже багато, і які часом гальмують цю роботу.
«Районна адміністрація не має права безпосередньо втручатися у процес формування громад. Але ми будемо сприяти, щоб всі ці процеси проходили згідно з чинним законодавством, досить динамічно і продуктивно, щоб дотримувався принцип добровільності, сприяти в інформаційному забезпеченні цих процесів. І головне – відповідально підходити. Громаду, її спроможність треба ретельно прораховувати», – наголосив Микола Клименко.
Власне, це вже далеко не перше зібрання в районі, куди запрошують практично всіх сільських голів, депутатів райрад. Наради відбуваються, але децентралізаційний віз на Броварщині рухається дуже повільно. Після утворення Калитянської громади фактично за півтора роки крига скресла тільки стосовно утворення Великодимерської громади. Правда, зовсім не у тих масштабах, що задумувалося раніше. Минулого року від селищного голови Великої Димерки пропозиції на входження до цієї громади надійшли всім сільським та селищним радам, окрім, зрозуміло, вже створеної Калитянської та Придесіння, де грають «своє весілля».
На сьогодні ж до робочої групи, яка вже провела два засідання і реально працює над виконанням процедурних питань щодо формування громади, входять, крім Великої Димерки, Бобрик, Шевченкове та Жердова.
Голова райради Сергій Гришко на нараді висловив переконання, що великодимерській громаді бути, адже є команда, яка підготовить інвестпаспорт, і буде залучення інвестицій. Її утворення – як приклад. Причину ж вкрай повільного руху децентралізаційних процесів на Броварщині він вбачає у суб’єктивному факторі – це пасивність сільських голів, дехто з яких веде себе, за його словами, як князьки. «За нас ніхто нічого не зробить. Ми повинні самі займатись, щоб потім не прийшли до того, коли рішення щодо громад приймуть вже без нас», – наголосив голова райради.
Депутат райради Олександр Куценко загострив увагу, що на рівні області готується проект змін до раніше складеного Перспективного плану утворення громад. Термін роботи над цими змінами закінчується у першому кварталі цього року. Тобто, за його словами, у нас залишився місяць, аби вчасно подати всі напрацювання в районі стосовно утворення громад. Щоб, зрештою, на Броварщині не залишилось населених пунктів, котрі є так званими сірими плямами. Іншими словами, на сьогодні вони не входять у жодну з громад, передбачених Перспективним планом.
Тривожить очільників райради та деяких представників депутатського корпусу, що в існуючому Перспективному плані є Броварська громада з центром у місті, в яку можуть увійти Калинівка, Красилівка, Требухів та Княжичі. «Це 50% району, – наголошував депутат райради Олександр Борсук. – І як тоді житимуть люди в районі, як будуть громади виживать?». Взагалі пан Борсук вже вдруге з трибуни заявляє про «похорон» Броварського району. Це його тривожить, і він не приховує свого негативного до цього ставлення.
Хоча селищний голова Великої Димерки Анатолій Бочкарьов підтвердив, що новий закон про територіально-адміністративний устрій, який рано чи пізно парламент ухвалить, передбачає скорочення районів. Планується, що у Київській області їх, укрупнених, залишиться п’ять, і Броварський район, як одиниця нинішнього формату терадмінустрою перестане існувати. Скоріше за все, він увійде у нову одиницю – Бориспільський район, чи можливо він називатиметься повіт. «Так передбачено реформою. Тому нам треба зосередитися над формуванням спроможних громад. Це головне завдання», – сказав він.
Попри заклики на нараді не висловлювати претензії один одного, без емоційного сплеску не відбулося. Сільські голови, принаймні окремі з них, не сприйняли критику на свою адресу з боку керівництва райради, що вони, мовляв, в плані децентралізації мало що, або й нічого не роблять, зайняли вичікувальну позицію. Зрештою, оскільки на нараді попросили висловитися всіх сільських голів,трохи прояснилася ситуація, куди, у який бік дмуть децентралізаційні вітри в районі. Чи скоригують протягом місяця – покаже час. А поки – почнемо із зони так званої «особливої уваги». Це саме ті чотири населені пункти, на які «накинула око» Броварська громада.
Княжичі. За словами сільського голови Віктора Петренка, і особисто він, і депутатський корпус проти входження до Броварів. Розглядався варіант об’єднання із Требухівим, але поки ця ідея явно забуксувала. Що далі – він поки сказати не може.
Требухів. Складна ситуація. Нинішній очільник громади Віталій Куць послався на проведене опитування громадян ще у 2015 році, коли мало хто взагалі поняття мав про децентралізаційні процеси. За його результатами понад 95 % жителів вважають, що Требухів може жити самостійно, і ніяке об’єднання селу непотрібне. Пану Куцю й до цього, й опісля нагадували на нараді: такого не може бути апріорі. Тим не менше, сільський голова, у якого на сьогодні немає ділової взаємодії зі своїм же депутатським корпусом, що виливається у неприйняття бюджету вже протягом двох місяців, нічого конкретного щодо варіантів об’єднання так і не сказав. Схоже, Требухів залишається у «сірій зоні».
Красилівка. «Ну ми й справді як красиві – не знаємо, кому й до кого», – пожартувала сільський голова Раїса Нагібіна. Жарт викликав у залі пожвавлення. Але не прояснив ситуацію, до кого ж схиляється село, до якого варіанту, тобто з ким село буде об’єднуватися. Можливо, прогнозованішою позиція села стане після найближчої неділі. За повідомлення сільського голови, 26 лютого у Красилівці пройдуть громадські слухання.
Калинівка. Тут є міні-сенсація. Ще вчора було відомо, що Калинівка веде активну роботу щодо утворення саме Калинівської громади у складі Красилівки, Рожівки та власне,зрозуміло, Калинівки. Сьогодні ж говоримо участь Калинівки в утворенні …Придесінської громади. Сюди ж мають увійти Рожівка, і цілком можливо – Рожни, Літки й Літочки. Але проблема в тому, що у Придесіння трохи інші плани, що й підтвердив представник Зазим’я.
Зазим’я. Секретар сільської ради підтвердив, що вони цілеспрямовано працюють над утворення громади з трьох. Мається на увазі так звана «коаліція трьох» – Зазим’я, Погреби та Пухівка, де центром вимальовується все ж таки саме Зазим’я, як реальний лідер місцевого самоврядування в цьому регіоні. Правда, важко сказати, чи переконають вони вищі державні органи. Оскільки є ще села Придесіння, чий потенціал явно слабкіший і котрі мають піти в якусь громаду. Це Літки, Літочки та Рожни. Дехто з них, до речі, з піднесенням зустрів намір Калинівки грати в «придеснянську гру». Ще і з тієї причини, що «коаліція трьох» не горить бажанням брати їх до себе.
Рудня. Найвірогідніше, що в селі ухвалять рішення приєднуватися до Великодимерської громади, оскільки інших варіантів фактично й немає. Хіба що після ухвалення відповідного закону приєднуватися до Калити. 28 лютого, за повідомлення сільського голова Олександра Карчевського, відбудеться сесія сільради, де й має з’явитися доленосне рішення.
Богданівка. Знову ж – непроста ситуація. Сусід Великої Димерки не бажає вливатися в однойменну громаду. Що й підтвердив сільський голова Юрій Бобко. «Ми пройшли всі необхідні процедури і дали чітку відповідь – громада проти об’єднання з Великою Димеркою», – сказав він. Далі ж – не так багато варіантів. Або Богданівка приєднується до Калитянської громади, або ж знаходить собі місце у майбутній Придесінській громаді, над чим збирається працювати Калинівка.
Щодо іншого полюса Броварського району, то там поки суцільна сіра зона, але цілком можливе повернення до початкового плану створення громад в районі, де йшлося у тому числі й про Гоголівську громаду. На адресу сільського голови Петра Приймака на сьогоднішній нараді пролунало від голови райради найбільше критики, що за останній період ніяких пропозицій від Гоголева не надходило. Однак він нагадав, що у 2015 році розпочав роботу щодо утворення громади з центром у Гоголеві. Пан Приймак прямо не сказав, що він відновить ці потуги, але, схоже, що так може статися.
І вже однозначно заявила сільський голова Плоского Лідія Демчук, що громада піде до Гоголева. Фактично те ж саме сказав і очільник Світильнянської громади. Напевно варіант з Гоголевим очікують у Русанові. Іншого дороги не буде й для маленьких Кулажинців.
Цікавим видається продовження меж можливої Гоголівської громади, а вона може називатися й по-іншому, і в інший бік. Мається на увазі то й же Требухів, Княжичі. І, думається, за такого розвитку подій ні в кого не викличе сумніву економічна спроможність такого утворення. Але у Требухові визначальну роль грають «самостійницькі настрої».
Зрештою, за такого розвитку подальших децентралізаційних подій можна заспокоїтись депутату райради Олександру Борсуку, котрий дуже хвилюється,аби умовний вже Броварський район не втратив Красилівку, Калинівку, Княжичі та Требухів, бо як же тоді, за його словами, житимуть люди в районі. Якщо, правда, пана Олександра справді хвилюють лише ці думки.
Продуктивним наслідком наради стало утворення робочої групи. Голова РДА Микола Клименко озвучив, щодо її складу входить він, як посадова особа, його заступники, спеціалісти. Від райради – голова, деякі депутати райради, а ще – всі сільські, селищні голови, представники громадськості, ЗМІ. Словом, робоча група буде досить багаточисельною. Але як сподіваються представники районної влади, її робота буде все ж продуктивною.
Анатолій Дніпровий
