Кожного року 19 грудня країна святкує день святого Миколая. Традиції та звичаї святкувати це свято знову відроджуються в Україні. Діти пишуть листа із пропозицією подарунків, а батьки готують під подушку сюрпризи своїй малечі.
За легендою святий Миколай був багатою людиною й дбав про бідних людей. Одного разу він вирішив допомогти бідному чоловікові видати дочок заміж. За звичаями того часу, вони не могла б поєднати життя зі своїм коханим без приданого. Миколай, дізнавшись про це, протягом трьох ночей пробирався до бідної хатини і закидав через вікно у кімнату, де ночували сестри, шматок золота. Мабуть так і з’явилась традиція класти подарунки дітям під подушку.
Це свято в Україну повернулось не так давно. За часи радянської влади святий Миколай, як і всі інші релігійні символи, був витіснений. Згідно з постановою ЦК КПРС від 1937 року на заміну йому прийшов Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий Рік.
Сьогодні для українських дітей це найчарівніше та найочікуваніше свято року. Малеча пише листи, в яких намагається розказати Миколаю, який подарунок вони бажають отримати. Діти чекають на чарівний сюрприз від сивого святого, при умові, що добре себе поводились протягом року.
Здавна наші пращури вірили деяким народним прикметам:
- Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
- У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
- Як впаде великий іній – на гарний врожай хліба.
- Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
- Морозяний день – на уроду хліба й городини.
- З цього дня підходять другі морози – Миколині: “На Студеного Миколу снігу навалить гору”.
- Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
- “Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого”
А ще, в пам’ять про милосердя святого Миколая, цього дня відзначається Міжнародний день допомоги бідним.
