На останній сесії депутати додали грошей на розвиток Броварської редакції міськрайонного радіомовлення. 400,0 тис.грн – саме стільки дофінансовано з бюджету міста до раніше виділених 800 тис.грн на висвітлення міських та районних новин в інтернет-ресурсах та на створення «Vision-студії». Директорка радіомовлення Наталія Кривобок обіцяє, що міські новини будуть не лише звучати в радіоефірі, а і з’являться в соціальних мережах, як невеликі телевізійні сюжети.
Попри запевнення директорки Наталії Кривобок, ФМ-частоту редакція міськрайонного радіомовлення так і не отримала. Але за останні кілька місяців позитивні зрушення у цьому ЗМІ все ж відбулися: на офіційній сторінці у мережі «Фейсбук» кількість сюжетів зросла, покращився контент. Але поки що популярність цього засобу масової інформації (якщо говорити за перегляди) залишається невисокою: все ж таки «новини з офіційних заходів» від міської та районної рад не дуже популярні. З огляду на те, що місцеві вибори не за горами, влада міста зацікавлена у щоденному та всебічному висвітленні позитиву, тому за відсутності іншого рейтингового ЗМІ, «розвивати» будуть саме редакцію радіомовлення. Саме через це варто уважно придивитися до роботи і перспектив цього ЗМІ та уважно слідкувати за ефективністю витрачання бюджетних вливань.
У зв’язку з необхідністю дофінансування редакції радіомовлення, Наталія Кривобок підготувала на сесію презентацію, в якій детально розповіла депутатам, на що потрібні кошти та яким чином ЗМІ планує боротися за свого читача/слухача або глядача. Рішення щодо фінансування радіомовлення традиційно викликало запеклі дискусії як на регламентній та бюджетній комісіях, так і під час самої сесії. Найбільш продуктивна та ділова дискусія відбулася саме на бюджетній комісії та сесії.
Як зауважили під час засідання сесії депутати Вадим Мутило та Леонід Черепейнік, форма та роль «традиційних» ЗМІ стрімко змінюється, багато форматів потребують великих вкладень, але при цьому значно не охоплюють читачів та не дають «зворотного зв’язку». Також традиційні ЗМІ програють «персональному контенту» медійних або публічних осіб, що особливо помітно було під час президентської кампанії 2019 року. Такі реалії сучасного світу, і це не варто ігнорувати – підкреслили депутати.
Під час презентації Наталія Кривобок нагадала депутатам, що ще в січні радіомовлення «вийшло в Інтернет», створивши сторінку «ІнфоБровари» під гаслом: «Ми говоримо – ви бачите». Але під час вивчення зацікавленості слухачів, редакція дійшла висновку, що контент із відеорядом має набагато більше переглядів, зауважила доповідачка. «Якщо детально, то радіосюжети мають десятки переглядів/прослуховувань, відеосюжети – вже сотні переглядів. Сюжети створювалися «на громадських засадах», в якості експерименту та за допомогою тієї техніки, яка вже була в редакції. Одним із найперших та найвдаліших за переглядами був саме відеосюжет про патронатну сім’ю – саме у дусі класичного телевізійного репортажу. Тому, редакція бачить свою сторінку як поєднання радіо-, відео- та текстових матеріалів», – розповіла директорка радіо. Доповідачка наголосила, що бачить сторінку як «простір позитивного контенту», але при цьому вони планують оперативно та достовірно подавати інформацію про різні події в місті.
Далі Наталія Кривобок розповіла про нагальну потребу технічного оновлення обладнання, яке в студії з 2008 року, про необхідність, щонайменше, трьох штатних одиниць: журналіста, відеооператора та випускового редактора.
Директорка радіо зазначила, що потрібно 190,0 тис. грн на одноразове оновлення обладнання та близько 200,0 тис. грн – на зарплати та нарахування трьом співробітникам. На уточнюючі запитання депутатів доповідачка зазначила, що зарплата одного співробітника на ІІ-ге півріччя цього року складатиме, в середньому, 80,0 тис.грн. Але з новим обладнанням та можливістю створювати відеоконтент, редакція зможе заробляти додаткові кошти, а не сподіватися лише на бюджет, зауважила Наталія Кривобок. Однак цей пункт не був жодним чином деталізований. Так, не зовсім зрозуміло, хто буде замовниками такого відеоконтенту? Принаймні, про рекламу мова не йшла.
За словами директорки радіо, можливість створення відеоконтенту в самому простому вигляді – відеоінтерв’ю, можна робити вже зараз у студії і відразу викладати в Ютуб. Таким чином, хоч це і не є телебаченням у повному сенсі цього слова, але такий відеоконтент можна вважати окремими невеличкими телевізійними сюжетами, зазначила Наталія Кривобок.
Щодо радіослухачів, то формально від них відмовлятися не планують, але справи із частотою не зрушилася з мертвої точки, не дивлячись на зусилля редакції. Нагадаємо, останнє розподілення частот відбулося у квітні 2019 року, але Броварам знову не пощастило. При цьому пофортунило кільком смт Київській області.
Після презентації на сесії відбулося обговорення. Найчастіше лунали від депутатів такі думки:
- Зараз в Інтернеті та соціальних мережах дуже багато інформації, навіть до найдрібніших подій у місті. Новини створюють не лише окремі ФБ-сторінки відділів та управлінь міської ради та міського голови, а й просто громадяни, депутати, активісти. Чи варто фінансувати ЗМІ, в якому значна частина контенту – рерайти з інших офіційних сторінок?
- Також депутати пригадали, що в Броварах вже були як офіційна телестудія «Наше місто», так і яскравий волонтерський проект «Броварського громадського телебачення», але, не дивлячись на нестандартний та затребуваний контент останнього, проект довелося закрити. Тож, чи зможе редакція радіомовлення на рівні хоча б Громадського телебачення виробляти цікавий продукт?
- Багато говорили про те, що «територію позитивних новин» під силу створити за допомогою офіційної ФБ-сторінки міського голови: по-перше, сторінка має деяку популярність та достатню кількість переглядів, по-друге, усі витрати обмежуються виключно зарплатнею одного піар-менеджера. Щодо фото та відео, то достатньо зйомок на мобільний телефон цього менеджера.
- Крім того, в БМР уже є цілий відділ інформаційного забезпечення, який веде офіційну сторінку міської ради. Є і сторінка «Контакт-центру», є сайти та сторінки в ФБ відділів та управлінь та навіть комунальних підприємств. Причому, ці сайти та сторінки в соціальних мережах доволі популярні: за ними слідкує частина містян, якій цікава саме та або інша сфера діяльності. Тобто, всього, що стосується поширення офіційної інформації та анонсів подій, в соцмережах уже більш ніж достатньо. Тому, якщо витрачатися на обладнання та нові штатні одиниці, потрібно розуміти: навіщо?
- Але лунали і думки про те, що на тлі загального невдоволення, в соцмережах «позитиву» не вистачає. Також від депутатів прозвучали думки, що ЗМІ потрібні саме для того, щоб доносити до громадян інформацію про зміни у законодавстві.
- Традиційно депутатів цікавила доля співфінансування з боку Броварської районної ради, яка в останній рік суттєво зменшилася. Але чіткої відповіді не було. Проте були пропозиції, щоб співфінансування редакції радіомовлення таки трималося в рівних пропорціях за рахунок міського та районного бюджетів. Також частина депутатів відмічали повільний прогрес у розвитку ЗМІ.
Врешті-решт, депутати підтримали дофінансування редакції радіомовлення. Швидше за все, на це була, в першу чергу, «політична воля» керівництва міста. Але питання залишились, і, вірогідно, питання чергового дофінансування ще виникне в цьому році.
Головне питання – у якості та змісті контенту, а контент ЗМІ, яке претендує на Громадське, не може складатися лише з «позитивних», тобто беззаперечно комплементарних до влади міста матеріалів. Хоча б тому, що базовим принципом ЗМІ є збалансованість подачі матеріалів, і саме збалансованість подачі думок та позицій робить ЗМІ повноцінним.
І навіть велика кількість рерайтів, анонсів, оголошень та репортажів у жодному разі не може замінити хоча б якоїсь аналітики та висвітлення міських та громадських проблем.
Ангеліна Козлова
Фото – Микола Кожемяко, головне – з Інтернету
