Комісія припускає, що очисні роботи на озері могли його знищити

Pinterest LinkedIn Tumblr +

12 серпня у Броварській міській раді відбулася друга зустріч робочої групи з питання розчищення озера парку «Приозерний». Засідання виявилося «багатим» на інформацію, пов’язану з очисними роботами, які проводилися на озері підрядником — ТОВ «Трансгідробуд». Поверхневий аналіз документів вказує на те, що роботи проводилися так, що могли зруйнувати озеро і призвести навіть до його осушення.

Фахова команда

Цього разу робоча група була за складом дуже сильна. В ній зібралися не просто представники громади — депутати і небайдужі активісти та мешканці, а справжні фахівці.

Так, активіст Олена Слободяник за фахом — еколог, Олег Саульський, активіст і мешканець одного з будинків біля озера — інженер-геолог, колишній начальник відділу інженерного вишукування, Юрій Жимайлов та Ігор Решетило, активісти — геофізики, Вікторія Гринько, активіст і помічник депутата — гідробіолог.

Також у комісії взяли участь депутати Юрій Скотніков, Володимир Оксютенко та Ірина Веремчук. Перший мешкає у районі озера і є одним із активістів щодо дотримання прозорих робіт по очищенню озера, у Оксютенка за плечами досвід роботи в правоохоронних органах, а пані Ірина має більше десяти років стажу в області бухгалтерії та документообігу. До роботи долучилися і Григорій Голубовський — заступник міського голови та Олександр Галицький — головний інженер КП «Бровари-Благоустрій», який є тимчасово в. о. начальника підприємства.

Робоча група почала «з мосту в воду»

Перше питання до — головного інженера КП «Бровари – Благоустрій» Галицького:

— Де Ви там бачили дрібнозернистий пісок на глибині до 6 метрів?

Представник КП відразу ж відмахнувся, мовляв, мене нічого не питайте — я не виконавець робіт (представник ТОВ «Трансгідробуд» не з’явився, як пояснили робочій групі — у них розпочалися роботи на новому проекті і до них не додзвонилися).

Коли пан Галицький сказав, що проект готувався 2007 року, робоча група парирувала:

— Пісок змінився за цей час, так? Ви ж брали проби. Що вони показали?

У відповідь: — Ну… Я не фахівець, я не геолог.

Перший висновок від члена робочої групи Олега Саульського щодо дрібнозернистого піску — Брехня! Нахабна і в очі!

Далі комісія зробила перший висновок: пред’явлені в проекті розрізи при розкритті ґрунту не відповідають дійсності.

Вишукувальні роботи в акваторії озера не виконувалися. Голубовський, щоправда, для протоколу скоригував висновок так: «відсутнє підтвердження інформації про те, що вишукувальні роботи в акваторії озера не виконувалися при коригуванні проекту».

На переконання фахівців, потрібно було пробурити свердловину і зробити обсадку, щоб припинився доступ озерної води до свердловини, і тільки після цього проводити бурові роботи. Пробурити свердловину в акваторії озера без обсадки — неможливо. У протокол внесли ще один запис: «Відсутність підтвердження інформації про бурові роботи при розробці та коригуванні проекту».

На вимогу комісії КП «Бровари-Благоустрій» надав технічні умови, тендерну документацію та ліцензію. Однак, як наголосив учасник робочої групи — Юрій Жимайлов, як виявилося, комісії надали ліцензію на об’єкти архітектури, тоді як мали дати ліцензію на землі водного фонду.

Висновок — комісії надали не ту ліцензію: на днопоглиблювальні роботи потрібна ліцензія на проведення робіт на землях водного фонду. Ліцензію, яку ж надали комісії — на створення об’єктів архітектури. За словами пана Жимайлова, підрядник виконував роботи без наявності спецдозволу.

 

Тендерна документація — окрема тема

Члени комісії звернули увагу, що під маркою «тендерна документація» їм надали… результати тендеру. «Тендерна документація — це не результати тендеру і не заявкова документація на тендер. Повинні бути результати діяльності тендерного комітету, який визначив умови проведення робіт. Ці умови прописуються у технічні завдання і в тендерній документації», — сказав учасник групи пан Жимайлов.

Пан Галицький зазначив, що його помічниця не розібралася при підготовці документів, які вимагала комісія. При цьому зазначив, що найголовнішим критерієм на тендері по вибору підрядника є ціна, чим викликав хвилю критики від учасників засідання.

«Розуміємо, що це не зовсім правильний підхід, але таке життя», — сказав в. о. начальника КП «Бровари-Благоустрій». На що отримав репліку: «Дешева рибка — погана юшка».

2

Відзначимо, що на попередньому засіданні члени робочої групи звернулися до присутнього тоді начальника управління ЖКГ Галини Плотнікової надати тендерну документацію.

Спочатку пані Галина заявила про те, що інформація по тендеру не є відкритою, а коли на таке зауваження здивувався навіть заступник міського голови Григорій Голубовський, сказала, що там є дані про компанії, які брали участь у тендері, і саме тому документацію не можна оприлюднювати.

До речі, у розпорядження «Трибуни-Бровари» потрапила офіційна відповідь директора КП «Бровари-Благоустрій» Андрія Василенка на депутатський запит.

Увагу привернула інформація, що в 2016 році роботи на підставі договору підряду проводить ТОВ «Трансгідробуд», яке здійснює утилізацію ґрунту. Але тендер на проведення даних робіт…не проводився. Написано так, що не зовсім зрозуміло: на що саме не проводився тендер — на виконання робіт по реконструкції парку чи по утилізації ґрунту? І якщо тендер не проводився, то чому тоді звучала інформація, що тендер був? І чи не з цим пов’язаний той факт, що тендерну документацію учасники робочої групи на цьому засіданні так і не отримали?

Якщо ж це мається на увазі дороблення робіт тим самим підрядником, які припинилися через погодні умови, тоді чому не було поновлення договору, а укладався новий (до речі, уже на суму 1,188 млн. грн., що на той момент була нижчою за допорогову — 1,5 млн. грн. і не підпадала під тендерну процедуру)? Тут «вступає у дію» пропагандист Кремля Дмитро Кисельов зі своїм крилатим висловом: «Совпадение? Не думаю».

відповідь депутата

Щодо утилізації піску, то, як розповів Олександр Галицький, КП «Бровари-Благоустрій» не мав до нього стосунку, мовляв, за це ніс повну відповідальність підрядник. Робилася лише експертиза піску у тому випадку, коли пісок використовувався на об’єкти благоустрою (ми писали про те, що є санітарно-мікробіологічного дослідження, які надав КП «Бровари-Благоустрій» про те, що небезпечних мікробів та паличок не виявлено). За запевненнями КП «Бровари-Благоустрій» підсипки на такі об’єкти робилися безкоштовно.

Робоча група звернула увагу, що за нормою ДБН, «Бровари-Благоустрій» мав контролювати хід виконання робіт, а без ППР (порядку проектних робіт) жодний підрядник роботу не має права починати.

«Якщо немає ППР, на якій підставі підрядник виконував роботи?», — задав питання Юрій Жимайлов представнику КП «Бровари-Благоустрій». До протоколу тут же записали: «Відсутня тендерна документація у повному об’ємі». Також увійшов запис: «Дозвільна документація не відповідає вимогам проекту».

Звернула увагу комісія і на те, що біля парку «Приозерний» обов’язково має бути інформаційний стенд з правилами поведінки в самому парку і на озері.

Далі учасники засідання задали питання — чи є паспорт озера? І як взагалі його взяли на баланс без паспорта. Вияснилося, що на парк паспорт є, а на озеро — нема. При тому що водойма займає більше 3-х гектарів.

 

Суцільний безлад у документах

Далі комісія перейшла до такого важливого аспекту, як спосіб підключення до земснаряду. За проектом, наголосив учасник засідання пан Жимайлов, мало бути дизельне під’єднання до земснаряду.

Як розповів в. о. начальника «Бровари-Благоустрою» Галицький було два види підключення до земснаряду — дизельний та електричний.

За його словами, було ухвалене рішення, щоб при дизельному підключенню не було шуму і не заважало мешканцям прилеглих будинків. Члени комісії звернули увагу, що кабель, який застосовувався при електричному підключенні був без броні та без резинового рукаву (остання вимога є обов’язковою на виробництві).

3

Коли заступник міського голови Григорій Голубовський почав допитуватися на підставі чого було ухвалене рішення перейти на електричне підключення земснаряду — дозвільних документів, наради чи розпорядження або якогось протоколу, пан Галицький чіткої відповіді не дав.

 

Далі до робочої групи на запрошення Голубовського прибув проектант — Микола Третяк — директор ТОВ «Архпробуд».

До нього були запитання:

— чому в проекті не вказано — хто виконував бурові роботи?

— чому немає жодної лабораторної проби піску?

— на якій підставі було зроблено висновок, що пісок — дрібнозернистий?

— де коли і яким методом проводились пошукові роботи до даного проекту, бо надані розрізи не відповідають дійсності після виїмки піску.

Фахівці наголосили, що в озері є спеціальна «подушка», на якій тримається вода, але при роботах не було навіть відносної водоопори.

Тобто, підрядник своїми роботами міг зачепити цю «подушку» і вода просто б пішла в інший водоносний горизонт. Не складно здогадатися, що могло б бути далі, зважаючи, що, як виявилося, на балансі міста озера нема, паспорта його нема і в кадастровій карті немає його номера. Осушена площа цілком нормально б стала у майбутньому чудовим майданчиком для будівництва нових висоток.

Пан Жимайлов, звертаючись до проектанта заявив, що на основі старих Державно-будівельних норм (ДБН) було визначено об’єми роботи і прописаний кошторис, але при корегуванні проекту, вже не можна було користуватися старими ДБН.

Комісія наголосила, спираючись на законодавство, що громадськість має право брати участь у екологічних експертизах.

«Запрошуйте фахівців з громадськості і вони «порвуть» як Тузик грілку усіх тих, хто захоче втелющити вам неякісний проект», — зазначив учасник робочого засідання Жимайлов.

Фахівець наголосив, що громадськість має право брати участь у експертизах не лише із природоохоронної сфери, а й інших.

«У вас буде надійно захищена спина, оскільки громада сама зробить усю роботу за вас і розбереться якщо в тому чи іншому проекті будуть якісь порушення», — наголосив пан Юрій.

Учасник робочої зустрічі Олена Слободяник висловила обурення тим, що під час усього процесу очисних робіт будь-хто міг потрапити на територію, мовляв, де був хоч якийсь нагляд за безпекою?

«Це робота підрядника. Він зобов’язаний був обгородити свою територію так, щоб туди не було вільного доступу сторонніх осіб. А там на гідровідвалах діти гуляли!», — сказала пані Олена. Тезу про те, що техніка безпеки та нагляд за виконанням робіт не дотримувалися та були відсутні, підхопили й інші учасники засідання.

Щодо чорнозему, який розсипаний берегом озера, аби проростала трава. Члени групи звернули увагу, що для того, щоб шар чорнозему був 20 см. потрібно було висипати машин 50-60, натомість там висота розсипу 1 см., а, отже, там висипали чорнозему не більше 6-8 машин. «Це більше називається — пил у очі!», — сказав депутат Скотніков.

По проекту біля паркової доріжки мав би бути зливостік, але його чомусь немає. Та й сама доріжка не дороблена.

Як розповів проектант Микола Третяк, доріжка не дороблена тому, що паралельно кладуть під’їзні доріжки до парку і вже коли вони будуть прокладені, їх пов’яжуть з тією, яка біля пам’ятника.

В контексті паркових доріжок заговорили про доріжку до туалету. «Ну що тебе той туалет так хвилює? У тебе його немає в квартирі?», — роздратовано вигукнув Григорій Голубовський до депутата Юрія Скотнікова, який постійно наголошує на тому, що від головної алеї до WC потрібно обов’язково прокласти стежку. Учасники засідання почали обурюватися, мовляв, хіба це не проблема, коли люди, не знаючи про туалет, ходять «по нужді» де прийдеться.

Членів комісії зацікавив ще один момент. КП «Бровари-Благоустрій» подавав документацію на фінансування на 4 млн. грн., підрядники ж виконали роботи на суму в 2,497 млн. грн.

Питання, наприклад, від депутата Ірини Веремчук прозвучало так: «Чому, коли з обласного бюджету надійшли кошти, їх використали не в повному об’ємі?».

Відповідь від Галицького та Голубовського була така, що на той момент підрядник не встиг виконати роботи, оскільки озеро замерзло. Мовляв, з обласного бюджету кошти виділені були ще у вересні, але перерахували аж у жовтні, тож не встигли до зими виконати роботи у повному об’ємі.

Залишкові кошти потрібно було повертати до обласного бюджету. Та кошти все ж були потрібні для того, щоб доробити роботу, а тому, щоб знову повторно не звертатися на область, вирішили звернутися до міської ради збільшити статутний фонд КП «Бровари-Благоустрій», і міськрада таке рішення ухвалила.

Тут, щоправда, є один нюанс: коли робилася заявка до міської ради щодо збільшення статутного фонду, то в ній не прописувалося цільове призначення коштів. Тобто, по суті, депутати голосували «всліпу», а вже потім КП «Бровари-Благоустрій» направляє як йому заманеться. Тут тобі і «кораблики» в Парку Перемога, тут і договір новий з «Трансгідробудом» на дороблення робіт. Ось тільки «кораблики» «плавають» в одному парку, а поглиблюється озеру у другому — за договорами на суми, що під тендери не підпадають. Дивина та й годі!

Залишається також питання: якщо восени 2015 року були призупинені роботи підрядником, ТОВ «Трансгідробуд», а кошти повернуті до обласного бюджету, то чому КП «Бровари-Благоустрій» не звернувся про те, щоб область дофінансувала цей проект, а виділив кошти зі свого статутного фонду? Можна лише здогадуватися.

Учасники робочої групи наголосили, що до нового етапу реконструкції потрібно підходити дуже відповідально і зважено, оскільки, за їх словами, на попередньому — озеро могли просто загубити. Тож допускати принцип — чим дешевше, тим краще — не можна в жодному разі.

Найголовніше, що потрібно зробити:

— паспорт озера. Мовляв, не буде паспорта, буде вважатися, що йде нецільове використання державних коштів.

Як виявилося, озера немає на балансі міста і проводити там роботи не можна було.

Підбиваючи підсумок, робоча група відзначила, що багато документів ще не надано, зійшлася на думці, що озеро потрібно привести до ладу, та домовилася, що поки не буде визначатися з наступною датою засідання, а попрацює з наявною документацією.

Від «Трибуни-Бровари». Склалося враження, що документацією щодо робіт підрядника разом із замовником — «Бровари-Благоустрій», повинні займатися правоохоронні органи або державні контролюючі органи — надто вже великий безлад у документах.

Учасників робочої групи — активістів-фахівців потрібно «легалізувати», тобто, відповідними розпорядженнями ввести в робочу групу для того, щоб їхня позиція та коментарі мали юридичне підґрунтя.

Як побачила робоча група, останній акт виконаних робіт ще не підписаний. А тому їх не можна підписувати по повного вивчення так званого першого етапу реконструкції парку.

Поділіться.

Коментарі закриті.