Коли ви думаєте про українську мову, літературу, українських митців, із чим найперше вони у вас асоціюються? Окрім милозвучності, поетичності, розкішного вплітання у текст художніх засобів та надзвичайно реалістичного відображення життя звичайних українців, це завжди ще й про біль, втрати та репресії. Як виявилося, репресувати можна не лише людей, а й мову загалом та «неугодні» слова зокрема. У Міжнародний день рідної мови «Трибуна-Бровари» з посиланням на «Факти ICTV» розповідають про добірку питомих українських слів, репресованих радянською владою.
Вилучення української лексики і її заміна кальками з російської
Як можна репресувати слово? Як можна змусити людей «викинути» зі свого мовлення певну лексику? Як і навіщо це робили? Все це докладно описано в книзі «Українська мова у ХХ сторіччі. Історія лінгвоциду» за редакцією Лариси Масенко.
«Розкривається специфіка… практик радянського періоду, метою яких, починаючи з 30-х років, було поступове вилучення питомих рис української лексики … і заміна їх кальками з російської мови. На базі корпусу документів і матеріалів укладено реєстр репресованої лексики», – йдеться в анотації книги.
Ми виокремили 25 слів, які здалися нам яскравим прикладом того, як саме і за допомогою яких інструментів українську мову протягом десятиліть репресували.
25 репресованих українських слів
Як читати: перше слово – лексема, яку замінили або усунули; в дужках – причина заміни чи усунення; друге слово – лексема-замінник; в дужках – ціль заміни чи усунення.
- Визиск – Експлуатація (для засвоєння українською мовою термінів інтернаціонального характеру).
- Вишина – Висота (рос. высота).
- Відсоток (штучне або застаріле) – Процент (для засвоєння українською мовою термінів інтернаціонального характеру).
- Відтак (штамп, який втратив стилістичну виразність) – Потім.
- Гніт – Прес (рос. пресс).
- Горішній (архаїзм) – Верхній.
- Громада (вузькоговіркове, діалектне) – Община (подолання хибної тенденції до штучного кування слів).
- Гурт – Група (рос. группа).
- Далековид – Телескоп (рос. телескоп).
- Загал – Сукупність (рос. совокупность).
- Заграва північна – Сяйво полярне (рос. северное сияние).
- Крамар (застаріле, рідковживане) – Торговець.
- Кутомір – Транспортир (рос. транспортир).
- Лікувальник (вигадка перекладачів/письменників) – Доктор.
- Мати рацію – Бути правим.
- Мерзлина – Мерзлота (рос. мерзлота).
- Мірило (штучна розбіжність між російською і українською мовами) – Масштаб (рос. масштаб).
- Мряковина – Туманність (рос. туманность).
- Панщина – Відробітки.
- Стоковище – Вододіл (рос. водораздел).
- Тепломір – Термометр (рос. термометр).
- Устрій – Уклад (рос. уклад).
- Хідник (застаріле, рідковживане) – Тротуар.
- Чудуватися (діалектизм) – Дивуватися.
- Шанець (застаріле, рідковживане) – Окоп.
Це лише 25 слів, які насильницьки прибрали з ужитку українців. А у книжці 43 сторінки подібних лексем. І це тільки те, що вдалося дослідити та зафіксувати.
Обґрунтування часткової (заміна, наприклад, префікса чи суфікса), повної заміни або цілковитого вилучення слова з лексики були загалом однотипними: діалектизм, архаїзм, полонізм, штучне чи застаріле слово, невластиве мовленню мас тощо.
«… Радянська система … забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або живцем перенесені з російської мови…», – писав мовознавець Юрій Шевельов (Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900—1941). Стан і статус).
За його словами, втручання в розвиток української мови з боку тодішнього уряду було суто «радянським винаходом і новиною». А глобальна мета цього – тотальне зросійщення українців.
21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Ця дата є для нас черговим нагадуванням про те, наскільки мова важлива для розвитку нації та наскільки ми привілейовані, що можемо зараз вільно розмовляти українською, слухати нею пісні, читати книжки та повноцінно вивчати її в навчальних закладах.
Тож яка буде відповідь на запитання: Чи має мова значення?
ФОТО – Факти
Читайте також:
