Про те, що в Броварській спеціалізованій школі №5 сталася надзвичайна подія (НП) – мало не померла другокласниця, ми дізналися із посту заступника піклувальної ради цього навчального закладу Олександра Короленка у групі «Батьки школи №5» на ФБ. Журналісти «Трибуни» зустрілися із очевидцями цієї події, щоб з’ясувати подробиці інциденту: що ж трапилося із дитиною, хто та як рятував її життя, чому затрималася «екстрена» та чому медсестра збирається звільнитися?
6 грудня Софійка народилася вдруге і своїм життям має завдячувати класоводу Світлані Базир, вчителю фізкультури Георгію Долініну та шкільній медсестрі Олені Стрельченко. Саме їхні вчасні та злагоджені дії допомогли повернути її до життя. А що ж медики, яких викликали на допомогу дитині? Та про все по черзі.
Ніщо не віщувало біди, розповідає класовод 2-А класу Світлана Базир. 6 грудня Софійка, як завжди, була активною, жвавою, в чудовому настрої і разом із однокласниками після 4 уроку переодягалася на фізкультуру. Все трапилося миттєво: дівчинка піднялася з-за парти і раптом впала, як підкошена, почалися судоми, «посиніня» та затруднене дихання. Однокласники сприйняли це як жарт, однак класовод відразу кинулася до дитини і намагалася її підняти. Учитель фізкультури, який саме прийшов забирати дітей на свій урок, підхопив уже фактично непритомну дівчинку на руки та терміново поніс у шкільний медпункт. Уже там, поки очікували на медсестру (яка саме вийшла), Світлана Базир почала робити дитині непрямий масаж серця, а вчитель фізкультури зателефонував у «швидку». Тоді ж повідомили і маму дівчинки. Зауважимо, 5 урок у 2-му класі починається о 12.20, вчитель телефонував до його початку. Саме цей час зафіксовано і в журналі медсестри, як звернення за допомогою Софійці.
Медсестра Олена Стрельченко каже, що директор заборонив спілкуватися із журналістами з приводу цього інциденту, однак мовчати не може. Як розповіла пані Олена, в дитини були судоми, обличчя «синє», свідомість – не дуже ясна, тож вона відразу почала робити дівчинці закритий масаж серця та штучне дихання. Коли приїхала «екстрена», Софійка вже прийшла до тями. Та те, що трапилося з нею, не пам’ятала. Після кардіограми серця, в «стабільному стані» «екстрена» доправила дитину до лікарні. За словами медсестри та класовода, «екстрена» прибула в школу після 13 год. Тобто, їхала близько години.
Головний лікар Броварської станції екстреної медичної допомоги Ігор Паращук переконує: його працівники спрацювали належним чином. І демонструє карту виїзду бригади «екстреної» служби, де час отримання оперативно-диспетчерською службою повідомлення значиться 12.23, час виїзду бригади – 12. 24, а час прибуття у школу – 12. 40. І, запевняє, що всі дії бригади реєструє GPS -навігатор, тож “підробити” час не можна. А от у “страху очі великі”, тож очевидці інциденту могли в часі і помилитися, каже Ігор Паращук.
Нагадуємо, вчитель фізкультури телефонував перед початком 5-го уроку, тобто до 12.20. А один із батьків, намагаючись пришвидшити приїзд “екстреної”, повторно дещо пізніше. При цьому головний лікар зауважує, що “екстрена” має прибути на виклик до 10 хв (форс-мажорні обставини – до 20 хв), а прибула, згідно із реєстратором, за 16 хв.Саме 6 хв було потрібно для того, щоб знайти необхідну адресу, адже, як стверджує заступник головного лікаря ескстреної допомоги Максим Іонов, спочатку виклик надійшов на адресу вул. Киїівська, 306, потім -Київська, 36А, а школа розташована за адресою вул. Київська, 306-А. І не заперечують, що диспетчери оперативно-диспетчерської служби, яка вже півроку розташована у Білій Церкві, могли адреси і сплутати.Та за це вони відповідальності не несуть. А хто несе відповідальність за те, що водії “екстреної” не орієнтуються у Броварах і не знають найголовніших адрес – навчальних закладів?
Олена Стрельченко, яка працює в школі медсестрою 21 рік, після пережитого шоку налаштована категорично – звільнитися. Однак це не єдина причина написати заяву. Є ще дві, і не менш вагомі: низька зарплата (3 тис. грн – авт.) при подвійному навантаженні й значній відповідальності, та неналежне забезпечення медичного кабінету ліками. Навіть найпотрібнішими. За словами медсестри, до інциденту в школі навіть не було «аптечки» для надання невідкладної допомоги – директор придбав її лише наступного дня за власні кошти.
Чи правда це – з’ясувати в директора не вдалося. А із забезпеченням кабінету ліками, – взагалі складно, каже медпрацівниця. За словами Олени Стрельченко, ще у вересні вона надала директору перелік необхідних медикаментів із 11 найменувань, однак так їх і не дочекалася. Тож, коли учні приходять із скаргами, наприклад, на біль у животі, надає допомогу тим, що має: активованим вугіллям чи анальгіном. Температуру «збивають» парацетамолом, головний біль вгамовують цитрамоном чи анальгіном. Якщо ж дитині не кращає – викликають батьків. Скаржиться медсестра і на дивний розподіл ліків. Так, нашатирного спирту, яким користуються під час втрати свідомості, управління освіти надало вдвічі більше (15 пляшечок на рік), ніж перекису водню, який потрібен для оброблення ранок.
Зауважимо, що проблеми із медикаментами не лише у 5 школі, тож батьки намагаються вирішити їх самотужки.
Згідно із відповіддю на інформаційний запит журналістів «Трибуни», на фінансування медикаментів та перев’язувальних матеріалів у навчальних закладах міста управлінню освіти з бюджету міста у 2016 році було виділено 128 408, 00 грн, фактичні ж витрати склали 83 522,48 грн. А в 2017 році на ці ж потреби вже було виділено 82 500, 00 грн, однак фактично використано 67 692, 58 грн.
Як бачимо, в управлінні освіти переконані, що школи належно забезпечені необхідними ліками, тож виділені суми залишаються не використаними. Тому із кожним роком вони все менші. Зауважимо, потреби на ліки формують медсестри, а подати їхні заявки в управління освіти мають директори навчальних закладів.
Щодо звільнення медсестри. Допоки не знайдуть заміну, Олена Стрельченко працювати продовжуватиме, адже не може залишити дітей напризволяще: щодня до медичного кабінету звертається понад 30 учнів. Усього у школі – 1 500 дітей.
Софійка, за словами її мами Олени, почувається добре. Наразі дівчинка школу не відвідує: позаяк діагноз остаточно не встановлено, проходить дообстеження у столичній лікарні «Охматдит».
Фото – авторки
