Сьогодні, 1-го липня, на 91-му році пішов із життя Москвич Володимир Андрійович – відомий не лише на Броварщині поет, педагог та громадський діяч. Повідомлення про це з’явилось на особистій сторінці Володимира Москвича у Фейсбуці.
Володимир Москвич був відомою та значущою постаттю як у своєму селі Семиполки, так і поза його межами. Він автор поетичних збірок «Вишнева таємниця», «Лелеки повертаються додому», «Іду селом».
Народився Володимир Андрійович 1 січня 1931 року на Броварщині в селі Семиполки. У 1949 році 18-річний юнак закінчив Броварську середню школу №1 та вступив до Київського державного педінституту ім. Горького (тепер – Національний педуніверситет ім. М. Драгоманова).
Закінчив виш у 1953 році опанувавши фах філолога, рік учителював на Волині в Ківерцівській середній школі №1.
Далі три роки – служба в армії. Повернувся в рідні Семиполки, де одружився та понад сорок років віддав учительській праці і громадській роботі. З 1957 до 1999 року вчителював у Семиполківської середній школі, яку очолював протягом 7 років (1979 – 1986 рр.).
За безпосередньої участі учителя Володимира Москвича в Семиполках побудували середню школу, стадіон, встановили пам’ятник загиблим у 2-ій світовій війні односельцям, пам’ятник жертвам голодомору.
У 1990-ті роки життєва позиція привела Володимира Андрійовича в Народний Рух України – очолив сільську організацію НРУ. Учитель-патріот, який випередив час, скоригув радянську програму з літератури та ознайоми учнів із творчістю Івана Багряного, Василя Барки, Уласа Самчука, Михайла Осадчого, Євгена Маланюка, Олени Теліги, Олекси Стефановича, Наталі Левицької-Холодної, Олега Ольжича.
Творчість
Володимир Москвич був членом літературно-мистецького об’єднання «Криниця». Понад 30 його віршів стали піснями, які виконують відомі українські співаки. 15 пісень записано на диск під назвою «Червоні ягідки калини» з присвятою дружині. Його вірним і незрадливим тилом на все життя стала скромна сільська медсестра Таміла Андріївна – дружина, друг, мати синів Сергія та Едуарда, турботлива бабуся онуків Андрійка, Даринки, Вікторії, неперевершена кулінарка, щира людина, помічниця та порадниця.
Як краєзнавець, Володимир Андрійович глибоко вивчив історію свого села, описав кожний його куток, зберіг спогади багатьох його мешканців. Все це лягло в основу книги «Долі людські» (з історії села Семиполки).
ФОТО – блог Володимира Москвича «Гніздо лелече»
Читайте також:
