Дяченко Андрій Валерійович (псевдо «Морфей»),16.12.1984 р. – 16.01.2023 р.
Андрій Валерійович народився і жив у селі Красилівка Київської області. Хлопець зростав без батька і матері – його виховувала бабуся. Навчався у місцевій школі. Потім здобув фах агронома у професійно-технічному училищі села Бобрик. Працював майстром ремонтних робіт у квартирах.
У перші дні повномасштабного вторгнення рф в Україну, чоловік допомагав 72-й бригаді рити окопи, потім приєднався до лав ДФТГ м. Бровари та брав участь у звільненні рідної Київщини. Згодом разом із побратимами став військовослужбовцем Національної гвардії України і вирушив під Бахмут. Служив у батальйоні «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука.
Солдат Андрій Дяченко загинув 16 січня 2023 року поблизу с. Озарянівка Бахмутського району Донецької області. Воїн прикрив побратима під час ворожого обстрілу та отримав смертельне осколкове поранення у сонну артерію. Рівно за місяць до цього Захиснику виповнилося 39 років…
«Андрій сміливо та з честю виконував всі завдання, постійно освоював нові види озброєння та тактики воєнних дій, був прикладом сміливості й холодного розуму. Завжди веселий та енергійний. Ці риси передавалися й побратимам. Навіть у найскладніших умовах він завжди мав місце для гумору та не піддавався паніці. Неодноразово надавав першу медичну допомогу пораненим побратимам. Був найкращим братом, його любила вся родина. Діти неймовірно сумують за батьком», – написала сестра загиблого Вікторія Самойленко.
«Андрій був веселий, компанійський, добрий. Любив спорт – грав у футбол і захоплювався боксом. І дуже любив своїх двох дітей – доньку і маленького синочка. Заради них і пішов боронити рідну землю», – розповів «Трибуні» Андрій, із яким загиблий навчався в технікумі, після чого хлопці потоваришували.
Поховали Андрія Дяченка в рідному селі.
Вдома на нього чекали дружина Алла, донька Тамара, син Ярослав, рідні та друзі. Дітям на момент загибелі тата було 13 і 5 років відповідно.
Вічна слава і вічна пам’ять полеглому земляку, щирі співчуття рідним і близьким загиблого Захисника.
Нагороди та відзнаки:
- Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «За сприяння війську»;
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Інформація уточнюється та оновлюється…