Нинішній стан систем водопостачання та водовідведення у Броварах – жахливий. Як зазначено у схваленій міськвиконкомом Програмі «Питна вода міста Бровари на 2019-2023 роки», ситуація «може призвести до екологічної катастрофи» та ускладнення в Броварах санітарно-епідеміологічної ситуації. Чи не вперше чиновники визнають проблему і називають речі своїми іменами, адже далі тягти – нікуди. Що ж заплановано зробити у 2019 році задля уникнення вищезазначених небезпек, та за чий рахунок здійснюватимуть заходи?
Програма «Питна вода міста Бровари на 2019-2023 роки» – спільна розробка управління будівництва, ЖКГ, інфраструктури та транспорту і КП «Броваритепловодоенергія». Власне, вони є і її виконавцями. Як зазначено в Програмі, її розробка обумовлена як незадовільним технічним станом та зношеністю основних фондів систем питного водопостачання та водовідведення, так і застосуванням застарілих технологій та обладнання в їхніх системах, високою енергоємністю, недостатністю використання для пиття розвіданих запасів та перспективних ресурсів підземних вод, обмеженістю інвестицій, дефіцитом фінансових ресурсів та необхідністю запобігання можливій загрозі ускладнення в Броварах санітарно-епідеміологічної ситуації.
Виконати Програму передбачено за рахунок державного та місцевого бюджетів, коштів КП «Броваритепловодоенергія» (відповідно до його програми реформування та розвитку), зовнішніх і внутрішніх запозичень, грантів міжнародних організацій, коштів міжнародних програм, благодійних внесків та інших джерел.
Проблеми водопостачання та шляхи їх вирішення
Водозабір у м. Бровари здійснюється по одному чавунному водогону Д-900 мм та насосній станції ІІ-го підйому, двох резервуарах чистої води загальним об’ємом 40 000 м куб. Як зазначено у Програмі, 40-річний водогін перебуває у незадовільному стані, що «зумовлює виникнення аварій та може привести до перебоїв із водопостачання міста». Власне, «рве» труби як водопостачання, так і водовідведення, провалюється земля і течуть річки води та відходів у Броварах досить часто. Особливо багатим на такі «сюрпризи» був 2016 рік. На жаль, відсутність чітких планів господарювання та нехтування превентивними заходами завжди обертаються великими фінансовими витратами. Зазначимо, що в 2015 -2018 роках Програми “Питна вода м. Бровари” була відсутня: задля ліквідації аварій вносилися зміни в Програму підтримки комунальних підприємств.
За інформацією в.о.начальника відділу експлуатації житла управління будівництва, ЖКГ, інфраструктури та транспорту Ольги Нетеси, місто користувалося обласною програмою. Останню Програму розвитку водопровідно-каналізаційного господарства та забезпечення населення м. Бровари якісною питною водою було розроблено на 2011-2014 роки. Їй передувало два рішення міської ради: про прийняття у 2010 році КП «Бровариводоканал» у комунальну власність та передача на баланс КП водопровідно-каналізаційного майна.
Зауважимо, що в інвестиційній програмі КП Броваритепловодоенергія» на 2018 рік було заплановано низку заходів із водопостачання та водовідведення, однак, як зазначив директор КП Василь Андрєєв, не все вдалося реалізувати. Причина – складна фінансова ситуація на підприємстві: 64 000 000 грн не відшкодовано державою за різницю в тарифах, 6 000 000 грн – за пільги та субсидії, 33 000 000 грн складає борг населення за отримані послуги. Відтак недоотримання підприємства складають понад 100 000 000 грн. Тож у рамках схваленої Програми, наступного року планують залучити із держбюджету 1 390 000 грн на проект реконструкції системи водопостачання до ІІ-го підйому м. Бровари. На саму реконструкцію системи заплановано з держбюджету залучити 20 000 000 грн. На реконструкцію насосної станції ІІ-го підйому (фільтри, хлораторну, реагенти, лабораторію) заплановано отримати з бюджету міста 1 535 000 грн, на проектування станції обеззараження питної води на ВОС – 550 000 грн.
Загальна довжина водопровідної мережі, яка перебуває на балансі КП станом на 1 листопада 2018 р., складає 177, 61 км, фактична потужність водоочисних споруд – 51 тис. м куб на добу. Задля зменшення кількості аварій, а також попередження виходу з ладу водогонів та водопровідних розподільчих мереж,озвучено потребу в продовженні реконструкції водопровідної мережі на насосній станції 1-го підйому в с. Пухівка, що на вул. Набережній. Цей захід значився в інвестиційної програмі КП «Броваритепловодоенергія» на 2018 р, але до кінця так і не реалізований – лише розробляється проектна документація.
Наступного року за бюджетні кошти – 480 000 грн – заплановано реконструювати по місту 48 колонок та за 330 000 грн – виконати роботи задля функціонування бювету в парку «Приозерний». До речі, це попри те, що активісти неодноразово наголошували, що відновлення свердловини біля входу в парк не є доцільним, оскільки якість води в ній не відповідає санітарним нормам. Попри те, що водопровідна мережа в Броварах введена в експлуатацію у 1980 році. у 9 із 10 шкіл міста, Броварському навчально- виховному комплексі (БНВК), Броварському навчально-виробничому об’єднанні (БНВО) та 19 комунальних дитсадках міста воду для приготування їжі набирають із централізованого водопостачання. Тобто, з-під кранів. Зауважимо, що за результатами досліджень на різноманітні показники води в 4 міських бюветах, фахівці КП Броваритепловодоенергія” у липні цього року встановили одне відхилення від норм – перевищення вмісту заліза у воді з бювету по вул. Короленка. А за вересневими висновками фахівців броварського районного відділу лабораторних досліджень, у чотирьох громадських колодязях у різних частинах Масиву встановлено завищений вміст нітратів.
Усього на роботи з водопостачання з бюджету міста на 2019 рік заплановано залучити 2 895 000 грн. За власні кошти – 929 568 грн – КП «Броваритепловодоенергія» планує зробити проект реконструкції ВОС, та за 280 212 грн – проектні роботи із заміни на 7 об’єктах азбестоцементних водопровідних Ду 100труб загальною довжиною 2, 25 км.
Проблеми водовідведення та шляхи їх вирішення
Згідно із Програмою, наразі в місті функціонує схема загальносплавної системи водовідведення. Вона складається із самопливних колекторів, 20 каналізаційних насосних станцій (КНС), напірних трубопроводів та каналізаційних очисних споруд (КОС). Як зазначено в Програмі, оновлення обладнання на КНС проводилося лише частково. Наразі трьом КНС – понад півстоліття, трьом – понад 35 років, п’яти – близько 30 років.
Судячи з аналізу забору питної води, наведеної у Програмі, протягом 2015-2017 років потреби у водопостачанні від КП «Броваритепловодоенергія» зменшуються. Якщо в 2012 р. потреби броварчан у питній воді складали 7659 тис. м куб, то в минулому році – 6791, 2 тис. м куб. За інформацією Ольги Нетеси, це можна пояснити заощадженням мешканцями міста води, що стало можливим завдяки встановленню власних приладів обліку холодної води. Наступного року на проектування та виконання робіт із установлення 28 лічильників води на житлових будинках міста з держбюджету заплановано залучити 17 500 000 грн. Із зменшенням кількості потреб води зменшилася і кількість стічних вод: 4991, 1 тис. м куб (2017 р.) проти 5408, 9 тис. м куб (2012 рік). Як зазначено в Програмі, з часом стоки змінили свій склад – споживачі значно збільшили використання миючих засобів, через що збільшилася концентрація фосфатів, тож існуюча технологія очистки стічних вод не дозволяє їх очистити якісно. Одночасно більшість промислових підприємств міста або припинили свою діяльність, або значно скоротили її, що привело до зменшення використання води і збільшення концентрації забруднюючих речовин у стічних водах.
Загальна проектна пропускна спроможність 151, 7 км КОС, що перебувають на балансі КП «Броваритепловодоенергія», становить 22 тис. м куб на добу. Каналізаційні очисні споруди складаються із 11 мулових майданчиків та із комплексу споруд для механічного та повного біологічного очищення стоків. Очищена стічна вода відводиться до річки Красилівка – правої притоки річки Трубіж. Однак очисні споруди, яким майже 40 років (за іншими даними – півстоліття), дуже зношені. А місто невпинно розбудовується. Будівництво IV –го житлового району вимагає реконструкції очисних споруд, зокрема, розширення пропускної спроможності. Наразі 11 мулових карт переповнені сирим осадом та надлишковим активним мулом, що утворюється в процесі очищення стічних вод, і механізми не справляються з вивільненням карт. Як зазначено в Програмі, це «може призвести до екологічної катастрофи та затоплення залізничної колії, яка пролягає поряд». Вирішення цієї проблеми – реконструкцію каналізаційних очисних споруд. заплановано також за державні кошти – 60 000 000 грн. А саме, збільшити пропускну спроможність КОС, розташованих на землях Красилівської сільської ради, із 22 тис. м куб до 37 тис. м куб. А за кошти місцевого бюджету – 625 000 грн – обстежити та спроектувати утилізацію існуючих ілових відвалів, та за 1 550 000 грн – закупити генератор на 400 кВт.
Станом на 1 листопада, загальна довжина каналізаційних мереж, що перебувають на балансі КП «Броваритепловодомережа», складає 154,91 км. 70 % цих мереж – зношені. Однією з проблем зношеності каналізаційних мереж у Програмі названо «незадовільний стан каналізаційного самопливного колектора від бульв. Незалежності від вул. Петлюри Симона до КНС №3 по бульв. Незалежності, 53/1». Саме зношеність мереж і є причиною аварій, які, в свою чергу, «можуть призвести до забруднення навколишнього середовища”. Тож, щоб забезпечити в місті безперебійне водовідведення, чиновники планують за кошти держбюджету – 20 000 000 грн – зробити реконструкцію центрального самопливного колектора ДУ 800 від січових Стрільців до КНС № 3. Проект цієї реконструкції робитиме КП «Броваритепловодоенергія» за власні кошти – 357 200 грн. Проектування та реконструкція самоплинної каналізаційної мережі Ду 500 мм по вул. Металургів, за попередніми підрахунками, обійдеться місту в 1 880 000 грн. Усього по водовідведенню на 2019 рік заплановано залучити 4 055 000 грн.
Загалом, для виконання Програми на наступний рік з бюджету міста хочуть залучити 6 950 000 грн. Однак це дуже мало, враховуючи обсяги необхідних робіт. За словами директора КП “Броваритепловодоенергія” Василя Андреєва, головне завдання Програми – визначити ціль та потреби, а реалізувати її можна лише за наявності коштів.
Фото – Олексія Комаровського та з Інтернету
