Більшістю голосів від 8 вересня цього року депутати Калитянської селищної ради ухвалили рішення про необхідність придбати автобус для перевезень жителів громади за рахунок державної субвенції.
Калитянській об’єднаній громаді, як і всім іншим утвореним громадам, згідно з урядовою постановою №200 від 16.03.2016 року виділено субвенцію «…на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад». Йдеться про 4,2 мільйони гривень, які надійшли до Калити на початку цього літа. Зрозуміло, що використати їх можна лише за умови існування затверджених проектів Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (скорочена – Мінрегіонбуд).
На сьогодні, тобто станом на початок жовтня, ситуація для Калити є критичною. Державні гроші є, але використати їх не можна, оскільки відсутні проектні заявки. Це означає, що громада може втратити виділені їй понад 4 мільйони гривень.
Власне, подібне спостерігалося і минулого року, коли на підтримку Калитянської громади держава надала понад 6 мільйонів гривень субвенції. Над ними теж висіла загроза повернення до держбюджету, і тільки фактично в останній момент, коли вже закінчувалися терміни подання, вдавалося затвердити проекти. Сприяли цьому і cамі працівники Мінрегіонбуду, які телефонними дзвінками, запросинами стимулювали до активніших дій голову громади.
Так було, до речі, коли на одній волосинці тримався проект вуличного освітлення у селі Мокрець. Його все ж вдалося затвердити, вдалося поставити все необхідне обладнання. От тільки апарат селищної ради, який очолює голова Олексій Христинченко, протягом року так і не вирішив питання про підключення освітлення. Тобто, ліхтарі є, але вони жителям Мокреця не світять і до цього дня.
До речі, така ж ситуація і в найменшому селі громади, в Опанасові. Вуличне освітлення обладнали влітку, пройшло кілька місяців, але й донині воно не підключене до електромережі.
Цього року актив громади вирішив скористатися субвенцією, аби зробити щось корисне для найвіддаленіших населених пунктів громади. Маються на увазі Мокрець, Заворичі, а особливо для Бервиці, яка відрізана від інших населених пунктів не тільки за відстанню, але й транспортним сполученням. Відрізана повністю. Жодна маршрутка туди не ходить, до залізничної станції, розташованій у Заворичах, село знаходиться на віддалі у 9 км. До центру громади, тобто до Калити, з яким теж ніякого сполучення, – 19 км.
Місцеві розповідають, що в разі гострої необхідності дістатися Калити, де виписується, наприклад, свідоцтво про смерть, та приїхати назад, потрібно або просити когось, або ж платити за послуги близько 200 гривень, а то й більше.
Бервиця – то теж окрема розмова. За два роки існування Калитянської громади в житті близько 300 жителів цього села нічого в кращий бік не змінилося. Просили пробити скважину для гасіння пожежі – не допросилися, просили зробити бювет, бо за умови засухи у криницях просто зникла вода, – їх не почули. Ні, два подарунки від центральної садиби таки мають – це газонокосарка та … музичний центр для потреб сільської культури. Ну а те, що води немає – чекайте.
Бервичани жартома пропонують очільнику Калитянської громади на в’їзді до громади закопати величезний хрест і …забути, що в цьому селі проживають люди.
Активісти Калитянської громади, які на підтримку «автобусної» ідеї зібрали 400 підписів жителів, вважають, що за умови придбання автобуса, вдалося б вирішити багато проблем. Головне, що людям було б набагато зручніше, вони справді відчули б переваги в існуванні об’єднаної громади. Невдовзі (час відкриття постійно переносять) у Калиті відкривається Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), тож кількість людей з Бервиці, Заворич, Мокреця, котрі намагатимуться потрапити до калитянського ЦНАПу, відчутно збільшиться.
За умови ухвалення продуманого маршруту руху автобуса він би також міг підвозити людей до районної лікарні у Броварах, у тому числі й від Семиполок . Так само можна організувати підвезення дітей до школи, оскільки зараз це здійснюється автобусом, який громада змушена орендувати.
Переваги в придбанні громадою свого автобуса більш ніж очевидні. Депутати на сесії проголосували за рішення, що частину субвенції, а це 737,5 тисяч гривень з 4,2 мільйонів, направити саме на це. Активісти підготували Проектну заявку, відвезли її до Мінрегіонбуду, де пообіцяли сприяти тому, щоб мати законні підстави для закупівлі транспортного засобу за рахунок субвенції. Можливо й не вдасться, але ж вирішили шукати варіанти.
Голова громади Олексій Христинченко переконаний, що постанова Кабміну цього робити не дозволяє. Тому позитивне рішення селищної ради щодо закупівлі автобуса проіснувало аж …чотири дні. Пан селищний голова призупинив його, або іншими словами – наклав вето.
У своїх зауваженнях Олексій Христинченко пише достатньо безапеляційно: «Придбання автобуса для підвозу жителів населених пунктів громади не відноситься до порядку та умов використання субвенції за Постановою Кабінету Міністрів України від № 200 від 16.03.2016 року».
Крім того, у своїх «зауваженнях» пан Христинченко додає: «Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством».
Щодо згаданої урядової постанови не все так однозначно та категорично. Є пункти, за які можна «зачепитися» та доводити у міністерських кабінетах потребу в транспортному засобі. Зокрема, ось що говорить один з них. Субвенція направляється на: «…здійснення інших заходів щодо об’єктів комунальної форми власності , які є важливими для посилення спроможності територіальної громади…».
Спроба взяти коментар у пана Христинченка телефоном успіхом не увінчалася. Селищний голова Калитянської громади не захотів пояснювати свою позицію, зіславшись на те, що це не телефонна розмова, і, зрештою, за його словами, все написано на сайті Калитянської громади. Однак зауважив, що він не проти придбання автобуса. Але це треба зробити за рахунок власного бюджету, у наступному році.
У Калиті, кажуть, вже створили ініціативну групу та розшукують того рака, який має колись там на горі свиснути, подаючи знак, що Калитянська громада вже з наступного року стане багатою. А якщо серйозно, то громада не збирається погоджуватися з вето селищного голови. Навпаки – збирається йти вперед та використати навіть найменший шанс для придбання транспортного засобу і не тільки… Бо знову над Калитою нависла реальна загроза втратити більше 4 мільйонів гривень держсубвенції. Хоча сесія селищної ради проголосувала за виділення більше 2 мільйонів з них на виконання робіт у школі військового містечка, та 1 мільйон 400 грн – на реконструкцію вулиці у Заворичах, але цього за процедурою замало. Проектні заявки не подані та не затверджені Мінрегіонбудом. Що й дозволило останньому у кінці вересня оприлюднити інформацію: Калитянська громада є однією з небагатьох в Україні, хто не подав проекти на використання коштів державної субвенції.
Анатолій Гаркуша
