Тривожна тенденція: до сесії готуються «сирі» проекти

Pinterest LinkedIn Tumblr +

7 липня на офіційному сайті Броварської міської ради повинні бути оприлюднені проекти рішень до чергової сесії міської ради, яка призначена на 4 серпня.

За останні три-чотири дні, принаймні, дві програми, які теоретично можуть трансформуватися в проекти рішень міської ради, є такими, які є не підготовленими і реєструватися в тому вигляді, які були представлені депутатам, робочим групам та громаді просто не можуть. Йдеться про програму «Національно-патріотичне виховання у навчальних закладах м. Бровари на 2016—2020 р. р.» та програму «Безпечне місто».

Програма патріотичного виховання: не прописано заплановані заходи, а також конкретика щодо відповідальності за її виконання

Попри анонси, що обговорення відбудеться у широкому форматі із залученням активістів, батьків, представників громадських організацій, учителів, дітей, на обговорення прийшло трохи більше десятка людей. Захід нагадував не громадське обговорення широкого формату, а роботу над проектом уже безпосередньо робочої групи.

Формат роботи вийшов таким — проект програми по пунктам зачитували фахівці Науково-методичного центру управління освіти, а присутні — представники управління освіти, міської ради та кількох громадських організацій — обговорювали та вносили поправки та побажання.

Відзначимо, що вже перші пункти програми почали викликати «гарячі» дискусії, в сенсі того, що були не зовсім зрозумілими або прописаними так, що не несли в собі відповідальності за їх виконання чи не виконання.

Наприклад, перший пункт розділу Завдання програми — «створення педагогічних умов для національно-патріотичного виховання» — викликав дискусії: про які умови йдеться? Якщо вони створюються, то зараз їх, виходить, немає? Що саме мається на увазі — «педагогічні умови для національно-патріотичного виховання»? Вирішено замінити слово «створення» на «поглиблення», «удосконалення» або «оптимізація».

Наступний пункт — «Забезпечення психологічних механізмів в умовах навчально-виховного процесу для національно-патріотичного виховання» — теж викликав запитання: як зрозуміти таке формулювання? Що таке «психологічні механізми»?

«Визначення нагальних проблем національно-патріотичного виховання в м. Бровари та пошуки спільних шляхів вирішення». У цьому пункті теж виникли питання: потрібно визначати проблеми чи вже, знаючи їх, розв’язувати їх? Прозвучала пропозиція, що визначати проблеми повинна робоча група, а ось програма повинна нести в собі шляхи їх розв’язання.

Учасники засідання порушили тему створення у Броварах Центру патріотичного виховання — з конкретним приміщенням, де б проходили заходи відповідного спрямування. Питання, щоправда, постало — при якому відомстві його створювати і на базі якої структури, адже важливо зрозуміти — чи це буде центр взагалі для міста чи для дітей навчальних закладів. Не менш важливим є і питання — яка буде матеріальна база під Центр патріотичного виховання.

Члени робочої групи звернули увагу, що у розділі «Основні заходи, які спрямовані на забезпечення реалізації програми», немає деталізації пункту 1.8 «Співпраця зі ЗМІ з метою висвітлення заходів національно-патріотичного спрямування». А саме: немає конкретики — у чому саме співпраця має проявлятися, яким чином можна оцінити результат, кількістю опубліковних статей, відеосюжетів?

Якщо у публікаціях, то в якій формі — репортажів, аналітики, блогів, інтерв’ю? Якщо говорити про періодичність, то яку — раз на місяць, тиждень, квартал? Без конкретики таке явище як співпраця неможливо буде проконтролювати. А без плану заходів — неможливо прописати фінансування такої програми.

Депутат Олег Берестовий запропонував, щоб співпраця зі ЗМІ з боку Науково-методичного центру полягала не лише в звітності про заходи, які відбуваються, а й у публікуванні різних просвітницьких для молоді матеріалів.

Пункт: «Проведення на «День знань» першого уроку з метою утвердження у свідомості молоді переконань про єдність та соборність України (Сходу і Заходу)». Прозвучала пропозиція про те, що на перший після канікул урок не треба завантажувати дітей подібними темами, мовляв, після канікул на першому уроці вони хочуть побачитися і поспілкуватися після відпочинку.

А ось щодо пункту, який стосується конкурсів національно-патріотичного спрямування, внесено пропозицію — не деталізувати, що це за конкурси, оскільки вони можуть додаватися і не можуть обмежуватися лише тими, які прописані в проекті програми.

Дискусію викликав пункт — «Сприяння розвитку волонтерського руху серед учнівської молоді, залучення їх до посильної допомоги людям, які її потребують».

Не зовсім було зрозумілим, що мається на увазі — сприяння у волонтерській діяльності чи сприяння волонтерського руху, що є не одне і теж.

Волонтерський рух і волонтерська діяльність це різні поняття, перше — це явище, друге — участь у цьому явищі. А тому сприяння розвитку волонтерського руху це не допомога у волонтерській діяльності, а програма або комплекс заходів, зокрема, інформаційно-просвітницьких, які допомагають волонтерський рух розвивати — лекції, семінари тощо.

Депутат Олег Берестовий звернув увагу на те, що потрібно не лише допомагати дітям у волонтерських їхніх починаннях, а й проводити просвітницьку діяльність, яка б підштовхнула дітей до бажання займатися волонтерством. Були і інші пропозиції та побажання щодо програми.

В умовах вкрай важкого стану України, коли гинуть тисячі молодих людей, захищаючи мир і спокій своїх братів і сестер по крові, рідний народ, питання національної безпеки країни достатьо серйозно залежить від патріотичного, духовно-морального виховання дітей та юнацтва.

«Метою реалізації програми патріотичного виховання має стати формування цінностей молодого покоління через механізм розробки і організації цікавих і актуальних навчальних програм і курсів, відкритих лекцій, спілкування з відомими людьми, що досягли важливих цілей, захищаючи свою країну і свій народ і родину, а не лише розвиток спортивних навичок, вміння володіти зброєю чи поглиблення інтелектуальних знань.

Якщо до затвердження і реалізації цієї програми віднестися недбало, то результатом стане відсутність або низький рівень у шкалі пріоритетів духовно-моральних цінностей і компетенцій у молоді протягом наступних років, від чого може зрости «відтік мізків» закордон, зростання злочинності, депресії у молоді та руйнування родин.

До розробки такої програми слід залучати в представників духовенства, як наприклад, це зробила нещодавно Міністр освіти і науки Лілія Гриневич, обговоривши з Всеукраїнською радою церков сучасні виклики в освіті молодого покоління. Також слід залучити до розробки програми  науковців та моральних авторитетів міста, якщо ми хочемо отримати реальний ефект від її впровадженням, а не лише «формальну реалізацію» і відмивання додаткових коштів на незрозумілі і розмиті завдання», — поділилася своїми думками для видання «Трибуна-Бровари» доцент кафедри фінансового аудиту КНТЕУ, член ради молодих вчених при МОН Ольга Романенко.

Водночас, довелося почути позицію Науково-методичного центру. Прозвучала вона так, що висловлюючи критику та зауваження, учасники робочої групи практично не вносити свої альтернативні пропозиції. А щодо письмових зауважень, то такі взагалі не надходили, хоча на написання програми було витрачено багато і часу, і сил.

Та ось важливий момент: під кінець засідання (депутат міської ради Олег Берестовий його залишив дещо раніше) робоча група дійшла згоди подати у понеділок, 4 липня, програму подати на реєстрацію як проект рішення. А вже у розмові з кореспондентом видання представники управління освіти розповіли про те, що сьогодні, 5 липня, увесь пакет документів разом з пояснювальною запискою поданий на реєстрацію. Щоправда, уже зареєстрований проект повинен буде перед сесією пройти розгляд гуманітарної та, якщо потрібно, бюджетної комісій.

 

Програма «Безпечне місто»: не комплексний підхід до питання безпеки міста

Для початку відзначимо, що попередній захід, який проходив на тему програму «Безпечне місто» (розширена нарада за участі депутатів, представників поліції, виконкому, громадських формувань та організацій, які об’єднують учасників АТО) відбувався аж наприкінці квітня, по тому було певне затишшя — якихось нарад чи засідань не відбувалося.

Після того на сьогодні 5 липня була скликана робоча група, у ході якої вияснилося, що підходять терміни реєстрації проекту рішення і опублікування його на офіційному сайті (за 21 робочий день до сесії), а тому програму, каркас якої свого часу писав колишній секретар міської ради Олексій Здоровець, треба обговорити і дати дозвіл на реєстрацію як проект рішення.

Депутати Броварської міської ради виступили проти запропонованого формату підготовки програми до реєстрації як проекту. Так, депутат Вадим Мутило зауважив, що програму, в якій обговорюється система відеоспостереження, не можна називати «Безпечне місто».

«Я йшов на засідання, бажаючи зрозуміти — яка ситуація із дільничними інспекторами, що з патрулюванням, що у нас із забезпеченням Броварської поліції — канцелярією, кадрами, технікою, пальним тощо. Для чого ми зараз обговорюємо систему відеоспостереження? Для чого ми обговорюємо виділення 4 млн. грн. на відеоспостереження? Ми не знаємо, що у нас з програмою «Комкон»  (громадське формування — прим. Т. Б.) плюс поліція. Ось ці питання є зараз глобальні!», — зазначив Вадим Мутило.

Позицію Вадима Мутила підтримала депутат Аліна Дяченко, яка зазначила, що лише програма відеоспостереження не зробить місто безпечним. «Програма відеоспостереження — це лише один із елементів безпеки. Програма має бути або комплекснішою, або її потрібно перейменувати, щоб не створювати ілюзії про те, що це є програма створення безпеки міста», — зауважила Аліна Дяченко.

З тим, що програма відеоспостереження є лише складовою програми «Безпечне місто» погодився і депутат Володимир Оксютенко, який головував на засіданні. Але Володимир Миколайович, водночас, зазначив, що система відеоспостереження теж необхідна — на дорогах, на перехрестях, в місцях скупчення людей — біля шкіл, на ринках, на площах, в парках тощо. «Це маленька частина «безпечного міста», але її треба реалізувати, щоб зробити місто хоч трохи спокійнішим», — апелював Оксютенко.

Про комплексний підхід до розробки програми «Безпечне місто» підтримав ідею ще один депутат Юрій Скотніков. «Зараз хвилює питання роботи поліції. Є факти, коли оперативники тиснуть на слідчих, щоб ті розслідували справи. Хочеться почути про роботу дільничних інспекторів, про програму забезпечення працівників поліції та інспекторів службовим житлом. А програму відеоспостереження потрібно розробляти з фахівцями у вузькому колі окремо», — наголосив Юрій Скотніков.

Представник поліції, заступник начальника Броварського відділу поліції Ярослав Мазуренко поставив запитання — а що зроблено для поліції, щоб її робота якісною, зокрема, скільки залучено людей в лави поліції, на посади дільничних інспекторів, куди йде набір? «Депутати проводили зустрічі з начальником Броварської поліції, обговорювали актуальні проблеми для поліції — ремонт техніки, забезпечення канцелярією, пальним тощо. А далі? Де позитивні зрушення в цьому напрямку?», — сказав Мазуренко. Депутати тут же наголосили, що і ті проблеми, які піднімає представник поліції, повинні розглядатися в комплексі, і саме комплексний підхід має бути головним у розроблені програми «Безпечне місто».

Депутати наголосили на тому, що у підготовці програми було згаяно багато часу, але, водночас, їх змушують зараз у стислі терміни «гнати коней» і нашвидкуруч ухвалювати рішення про готовність проекту до реєстрації і опублікування на офіційному сайті. Такий собі часовий парадокс, коли спочатку марнується час, а потім хочуть, щоб рішення ухвалювалися похапцем. Такий фактор, до речі, може бути обернений проти депутатів, адже тепер, коли змарнований час, їх можуть звинувачувати у тому, що саме вони затягують із важливими рішеннями і саме депутати не хвилюються з безпеку міста, хоча це не так і час згаяний був до того, як робоча група почала працювати. Зокрема, тими, хто розробляв програму.

Відзначимо, що керівник фінансового відділу Наталя Постернак акцентувала увагу на тому, що для того, аби її відділ зробив подання проекту на бюджетну комісію, їй потрібно надати не просто цифри сум, які потрібні для виділення з бюджету, а розписаний детально кошторис. Що ж, якщо представники виконавчої гілки влади звертають на деталізацію проектів при їх підготовці, то, як кажуть, прогрес прямо на очах.

З іншого боку, фінансовий відділ почав наполягати на тому, що документи вже потрібно подати до 7 липня, з чим депутати не погодилися, зауваживши, що існують в природі і позачергові сесії, на які такі питання можна виносити. Тепер уже, коли вступили у дію депутати, потрібно «поспішати не поспішаючи».

У підсумку робоча група ухвалила два технічних рішення: у четвер, 7 липня, на 9.00 провести вузьку нараду за участю депутатів та фахівців, які розбираються в оснащенні системи відеоспостереження (зокрема, це можуть бути фахівці місцевого провайдера «Бровіс», чий керівник Олександр Гришук під час засідання виступив з пропозицією надати систему відеоспостереження, яка може обійтися місту безкоштовно) і прописати технічні завдання для цієї системи, а у вівторок, 12 липня, провести розширену нараду (можливо, у приміщенні Броварської поліції) на 11.00 за участю представників оперативного, слідчого відділів поліції, її керівництва, депутатів, активістів, громадських формувань та інших.

7 липня реєстрації проекту «Програма «Безпечне місто» не буде.

Від «Трибуни-Бровари». Броварська міська рада вступила в нову фазу своєї історії, якої до цього часу у неї ще не було — це коли не проекти рішень виставляються на розгляд громади, а коли декларації або каркас проектів рішень проходять фазу широкого обговорення за участю представників громади — депутатів та самої громади. Поки що «млинці» виходять глевкими і маємо ситуації, коли програми бракуються або виявляються дуже «сирими». Але однозначно це крок вперед. Головне, не зупинятися, не закидати таку практику і не спускати проекти проектів «на гальмах». А сил, які в зацікавлені в подібному негативному розвитку сценарію, вистачає…

Поділіться.

Коментарі закриті.