Нещодавно рішенням броварського виконкому ліквідували дитячий будинок сімейного типу, створений на базі родини. Чому ухвалили таке рішення, скільки таких будинків лишилось у громаді та яка доля дітей, що лишились без батьківського піклування під час війни, «Трибуні» розповіла начальниця служби у справах дітей Лариса Теплюк.
Ліквідація дитячого будинку сімейного типу. Чому?
8 серпня 2023 року на виконком винесли рішення про ліквідацію дитячого будинку сімейного типу, створеного на базі родини, позаяк батьки-вихователі не виконували свої обов’язки щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, а також відсутністю взаєморозуміння між батьками-вихователями та дітьми.
Начальниця служби у справах дітей Лариса Теплюк доповіла, що з родиною співпрацювали з 2012 року, остаточно статус будинку сімейного типу родині надали у 2018 році. Протягом цих років на вихованні родини загалом перебувало 13-ро дітей, а на момент початку повномасштабного вторгнення – четверо. У перші ж дні війни родину разом із дітьми вивезли до Польщі, де вони проживали у соцмістечку.
Декілька тижнів тому одного з вихованців цього будинку виводили із родини, позаяк хлопець досягнув повноліття. Саме тоді дитина розповіла, що в нього досі немає ні українського, ні закордонного паспорту, а мама-вихователька зняла всі гроші з його картки, тож він немає коштів для подальшого існування. Соціальні працівники узгодили всі ці питання і допомогли із виготовленням документів, та виїхали на місце, щоб поспілкуватись із усіма вихованцями будинку сімейного типу. Також зв’язались із дітьми, яких уже вивели із цієї родини.
Діти повідомили, що взаєморозуміння між ними і мамою-вихователькою немає. До соцпрацівників потрапив запис розмови, де жінка лаяла у грубій формі дітей із використанням нецензурної лексики. Про батька відгуки були дещо кращі, але діти розповіли, що протягом довгого часу він відбирав у дітей телефони, щоб перевірити, чи не записують вони те, що відбувається в родині.
Батьки не допомагали дітям із виконанням домашніх завдань, але заставляли сидіти над книжками до четвертої години ранку, а через кілька годин сну відправляли в школу. До батьків звертались і з польської школи – просили долучитись до виховання і навчання дітей, позаяк батьки ні разу не поцікавились успішністю своїх вихованців і їх інтеграцією у новий колектив. Польська сторона навіть погрожувала судом за неналежне виконання батьківських обов’язків.
Родина не визнала звинувачень на свою адресу і звернулась по захист до служби у справах дітей Броварів. Але соціальний працівник, якого відрядили в Польщу для врегулювання цього питання, дізнавшись усі подробиці проживання дітей, став на захист останніх.
Ухвалене рішення щодо ліквідації цього будинку сімейного типу підтвердили у польському суді, дітей із родини вилучили. Двох вихованців перевели до іншого будинку сімейного типу, який також наразі перебуває в Польщі, а одного – у прийомну сім’ю. Повнолітній хлопець вирішив також лишитись у Польщі, наразі під опікою іншого будинку сімейного типу.
Скільки всього у Броварській громаді дитячих будинків сімейного типу і які форми влаштування дітей-сиріт є?
За словами Лариси Теплюк, наразі в громаді лишилось 5 дитячих будинків сімейного типу. Окрім того, є 4 прийомні сім’ї і 3 – патронатні.
Статусу дитячого будинку сімейного типу набуває родина, яка його створює за умови, що у них на вихованні перебуває від 5 до 10 дітей (включно за своїми рідними, але статусних дітей – не менше 5-ти). У прийомній сім’ї проживають до 4-х статусних дітей.
Нагадаємо, статусна дитина – це дитина сирота або позбавлена батьківського піклування (батьки якої позбавлені батьківських прав).
Патронатна сім’я приймає на тимчасове виховання не більше 5-ти дітей. Це можуть бути не статусні діти, а ті, які перебувають у складних життєвих обставинах, які тимчасово залишились без батьківського піклування. Наприклад, батьків не позбавили батьківських прав, а дали час на усунення причин, які заважають повноцінному вихованню дітей. Або ж діти перебувають у патронатних сім’ях в очікуванні суду з вирішення позбавлення рідних батьків прав.
Лариса Теплюк зазначила, що зараз одна малолітня дитина влаштована на 3 місяці у патронатну сім’ю, позаяк батько не має навиків виховання малюка. Тож разом із патронатною родиною рідний батько освоює навички догляду і спілкування із дитиною, і як тільки відчує впевненість у собі, а патронатні вихователі підтвердять його готовність, він забере дитину додому. По кожному випадку складається індивідуальний план, відповідно якого і працюють патронатні вихователі.
Ще одна форма влаштування статусних дітей – це опіка і піклування. Найчастіше опікунами стають близькі та родичі дитини – сестри/брати, бабусі/дідусі, хрещені тощо.
Наразі усі 5-ть дитячих будинків сімейного типу і одна прийомна сім’я перебувають у Польщі. Їх евакуювали туди на початку повномасштабного вторгнення.
Центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Сонячне світло», створений благодійним фондом, який базувався в Требухові, на початку війни виїхав у Швейцарію.
Як створити дитячий будинок сімейного типу?
Лариса Теплюк повідомила, що якщо родина готова брати на виховання діток, у першу чергу потрібно звернутись до служби у справах дітей. Там родині надають всебічну консультацію, після чого майбутні вихователі проходять навчання і готують пакет документів. Їм дають час все обдумати, і якщо рішення не змінилось, запускають процедуру оформлення. Служба у справах дітей тісно співпрацює з благодійною організацією «СОС Дитячі містечка», яка надає будинки для проживання таких родин.
Для того, щоб до родини почали влаштовувати дітей, потрібно отримати рекомендації відповідних органів після успішного навчання. Саме вони рекомендують, кількість дітей, яку готова прийняти родина, вік тощо. Але, як зазначалось вище, у будинках сімейного типу має бути не менше 5-ти статусних дітей.
Тому часто спочатку створюють прийомні сім’ї, де виховують по троє статусних дітей, а згодом переоформляють у дитячі будинки. Таким родинам допомагають фахівці, психологи, супервізори і соціальні робітники – саме вони виявляють готовність родини до збільшення кількості вихованців.
Зауважимо, що один із батьків-вихователів отримує заробітну плату від держави. Розмір нарахувань залежить від кількості дітей, які перебувають на вихованні. Також держава гарантує виплати на кожну дитину. Такі ж виплати отримують і в прийомних та патронатних сім’ях.
Виплати за виховання дітей в опікунських сім’ях не передбачені, опікуни отримують лише кошти на дитину.
Чи можна всиновити дитину із такого дитячого будинку?
Лариса Теплюк зазначила, що діти в таких будинках і прийомних сім’ях відкриті до усиновлення. Проте, якщо в родині з дітьми склались теплі родинні стосунки, вихователі мають першочергове право на усиновлення.
Опікунські сім’ї мають право «закрити» дітей для усиновлення, усі інші дітки перебувають на обліку на усиновлення і перебувають у відкритих базах. Також батьки-вихователі самі працюють над тим, щоб їх вихованці знайшли собі постійні сім’ї. Вони знайомі з усіма рекомендаціями і схемами роботи в цьому напрямку. Випадки усиновлення із таких будинків не поодинокі, також деякі родини дитячих будинків усиновлювали дітей у свої сім’ї.
Скільки в Броварський громаді статусних дітей?
Наразі у громаді перебуває на обліку 183 статусних дитини, із них 106 – під опікою, 31 – у дитячих будинках сімейного типу, в прийомних сім’ях – 7. 11 дітей перебувають у центрах соціально-психологічної реабілітації, а в державних закладах (школах-інтернатах) – 6. До шкіл-інтернатів найчастіше потрапляють діти з вадами здоров’я, які потребують особливого догляду. Пані Лариса уточнила, що згадані Центри і школи-інтернати розташовані в Київській області, а не на території громади. Решта дітей проживають із кровними родичами.
Також Лариса Теплюк повідомила, що протягом 2023 року в Броварах усиновили 6-ро дітей.
Якщо ви задумувались про всиновлення, або взяти на виховання дітей, позбавлених батьківської турботи, звертайтесь до служби у справах дітей за адресою: Бровари, вул. Героїв України, 18, третій поверх. Там нададуть відповіді на усі питання.
Фото – ілюстративні
Читайте також:
