21 липня у Броварському краєзнавчому музеї відбувся незвичний захід — виставка оригінальних картин «Київщина на картах XVI–XIX ст.».
Захід пройшов за організації Державного архіву Київської області, Управління культури, національностей та релігій Київської облдержадміністрації та Вишгородського історико-культурного заповідника. Познайомила з колекцією картин місцеву громаду та істориків і краєзнавців головний спеціаліст відділу використання інформації та документів та інформаційних технологій Державного архіву Київської області Рена Коваленко.
Гостям музею були представлені копії карт. Оригінали зберігаються у Державному архіві Київської області, Центральному державному історичному архіві Києва, частина свого часу була передана Центральному історичному державному архіву Ленінграда (нині — Санкт-Петербург). Загалом колекція налічує 3197 одиниць карт (у Броварах була представлена лише її частина), вдалося її зібрати та зберегти, зокрема, і стараннями колекціонера та мецената, жителя Вишгорода Дмитра Піркла. Закріплена колекція за фондом Державного архіву Київської області «Колекція карт та креслень», який опікується за збереження оригіналів.
Публіка мала змогу побачити поштові карти Київщини, земельні угіддя, які були церковними на території Києва та області, карти Київської губернії, плани містечок та сіл, плани земельних територій окремих повітів чи волостей, карти територій маєтків відомих місцевих меценатів чи відомих в історії постатей. Так, наприклад, в колекції є карта села Романівка Сквирського повіту Київської губернії (нині — Романівка Житомирської області), що належало поміщику Розеславу Рильському, діду по батьковій лінії відомого українського поета Максима Рильського.
«Найстаріша» карта, яка була представлена на виставці, датована приблизно 1780-х років, «наймолодша» — 1903-го.
Завдяки картам можна було пригадати, що у XIX ст. Київська губернія проходила чітко по Дніпру, Житомирської області як такої не було (на заході Київська губернія межувала з Волинською). Черкаської області також не було, а був Черкаський повіт, а півдні де зараз Кіровоградська та Дніпропетровські області Київська губернія відразу ж межувала з Херсонською. До Київської губернії Звенигородського повіту належить і мала Батьківщина Тараса Григоровича Шевченка — село Моринці. Зберіглася до наших днів і карта ХІХ ст. Київської губернії із зазначенням на ній виборчих ділянок.
Найбільшу увагу місцевих істориків та краєзнавців, зокрема, Марії Овдієнко привернула карта невідомого автора «Поштова карта Київського намісництва». Полотно являє собою поштову карту Київського намісництва з описанням поштових доріг та зазначенням відстаней у верстах від центру намісництва у Києві до інших міст намісництва. На плані зображені кордони Чернігівського та Катеринославського намісництва та Польщі.
«Досі ми, історики, мали інформацію, що перші поштові станції у місті Бровари були створені у 1812 році. Ця карта, датована приблизно кінцем 1780-х років засвідчує, що поштова станція була близько 30 років раніше, ніж ми до цього часу знали», — наголосила Марія Овдієнко. «Причому треба звернути увагу, що на карті позначені три види поштових станцій: трьома кубиками, такі рівнем як у Києві, двома, як для середніх міст та селищ та одним — для маленьких сіл та містечок. Бровари на карті позначені як станція трьома кубиками», — додала українська поетеса.
Як розповіла пані Марія, у ХVIII-ХІХ ст. система поштових станцій відрізнялася від системи пошти в звичному для сучасної людини сприйнятті. Це були станції для подорожуючих, де можна було відпочити та поміняти коней, а також, де листоноші обмінювалися поштою. «Відома у Броварах поштова станція, про яку ми маємо точну згадку з 1812 року, знаходилася в районі Розвилка на місці нинішнього РАЦС. Коли у 1847 році Тараса Григоровича Шевченка арештували у Києві і везли під конвоєм до Санкт-Петербургу, він зупинявся на цій поштовій станції. Хоча, чесно кажучи, більше станцією користувалися у напрямку до Києва. Зі сходу з усієї Російської імперії до Києва їхали через Бровари. Це був останній рубіж перед Києвом для подорожуючих», — розповіла пані Марія.
У розмові зі спеціалістом Державного архіву Реною Коваленко місцеві краєзнавці висловили припущення, що поштова станція існувала ще наприкінці XVIII ст., але можливо згоріла, а вже у 1812-му була або реставрована, або побудована нова. До речі, на карті, яку пані Коваленко назвала швидше чернеткою автора, аніж чистовиком (через багато помарок та правок) Бровари написані як «Бропари», через «П».
На жаль, у архіві Київської області немає стародавніх карт територій сучасного Броварського району. Як пояснили місцеві історики, майже усе XIX ст. аж до 1923 року нинішня територія Броварщини входила до Чернігівської губернії. Але в архівах Чернігівської області такі карти є.
Після виставки місцеві історики та краєзнавці визнали, що виставка підкоригувала їхні відомості про історію Броварського краю.
На головній фото — Рена Коваленко.
