24 березня 2022 року набув чинності Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Нові умови відносин між працівниками та роботодавцями під час війни, які прописані в новому законі, мають допомогти оперативно залучити співробітників та подолати кадровий дефіцит. Закон діятиме впродовж воєнного стану, тобто щонайменше до 24 квітня 2022. Після скасування воєнного стану він втратить свою чинність. Юристи кадрового порталу grc.ua підготували відповіді на запитання, які найбільш актуальні на сьогодні для мільйонів людей на всій території нашої держави.
Як відбувається оплата праці під час воєнного стану?
Зарплата – головне питання, яке хвилює кожного працівника. Згідно з новим законом, у період воєнного стану роботодавець зобов’язаний докласти всіх зусиль для виплати заробітних плат своїм співробітникам. У разі неможливості такої виплати з вагомих причин, роботодавець звільняється від таких виплат на період воєнного стану. При цьому він зобов’язаний оплатити працю після завершення воєнного стану за всі строки таких затримок.
Роботодавець, так як і працівник, можуть призупинити дію трудового договору. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, тобто звільнення. У цьому випадку роботодавець не зобов’язаний виплачувати зарплату та інші компенсації працівнику. Такі зобов’язання на час призупинення дії трудового договору повністю лягають на країну-агресора.
У яких випадках роботодавець може звільнити працівника?
Роботодавець має право розірвати трудову угоду (тобто звільнити працівника), якщо підприємство ліквідовано, знищені потужності та майно внаслідок бойових дій. Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше, ніж за 10 днів. Йому також виплачується допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Нововведенням є те, що роботодавець має право звільнити співробітників, які втратили працездатність у період воєнного стану (наприклад, в період захворюваності чи отримання інвалідності). Також можуть звільнити й тих, хто перебував чи пішов у відпустку зі збереженням заробітної плати (окрім декретної відпустки чи відпустки по догляду за дитиною).
У разі переїзду співробітника в іншу місцевість (наприклад, у більш безпечне місто), роботодавець не має права звільнити такого співробітника, але роботодавець має право тимчасово взяти нового співробітника на це робоче місце на період відсутності співробітника.
Роботодавець має право перевести співробітника без його згоди на нову посаду чи робоче місце. Така посада може відрізнятися від профільної посади співробітника. У разі, якщо таке переведення може загрожувати життю співробітника, знаходиться в зоні бойових дій та якщо таке переведення протипоказано за станом здоров’я співробітника, роботодавець не має право переводити співробітника без його згоди. Оплата праці у випадку переведення має здійснюватися за виконану роботу, але не бути нижчою за середній заробіток за попередньою роботою.
У період воєнного стану, працівник має право розірвати трудову угоду не відпрацьовуючи та не попереджуючи роботодавця за 2 тижні, як це зазначено у КЗпП України. Достатньо написати заяву та зазначити бажану дату розірвання трудових відносин. Таке правило стосується безпосередньо тих міст, в яких відбуваються бойові дії. Однак це правило має свої виключення, такого права позбавлені працівники, які виконують стратегічно важливі завдання чи роботу, яка є достатньо важливою та корисною для суспільства у період воєнного стану чи бойових дій.
Чи може працівник взяти відпустку?
Щорічна основна оплачувана відпустка надається тривалістю 24 календарних дні. Проте новим законом на період воєнного стану роботодавцю дозволено відмовити працівникові у наданні відпустки, якщо працівник задіяний у роботах на об’єктах, що належать до критичної інфраструктури.
Можна взяти відпустку без збереження заробітної плати, а також відпустки в зв’язку з вагітністю та пологами чи по догляду за дитиною до трьох років.
Нові та спеціальні умови
При укладенні нового трудового договору (працевлаштування на нове місце роботи), роботодавець має право призначити випробувальний строк для будь-яких видів професій.
На період воєнного часу чи на період заміщення тимчасово відсутнього працівника роботодавці можуть укладати з новими працівниками термінові трудові договори.
Роботодавець має право залучати жінок до важких робіт та робіт зі шкідливими умовами праці, до підземних робіт, у нічний час, наднормових робіт у вихідні, святкові та неробочі дні за їх згодою. Винятком є вагітні жінки та жінки, які мають дітей до одного року. Без крайньої необхідності не залучаються до роботи в нічний час також особи з інвалідністю, яким протипоказана така робота за медичними рекомендаціями.
Нормування робочого часу на період воєнного стану може бути збільшено до 60 годин. Тим працівникам, хто працював у режимі скороченого графіку за станом здоров’я, робочий час може бути збільшений до 50 годин на тиждень. Час початку та завершення щоденної роботи визначає роботодавець.
Роботодавець може також встановити шестиденний робочий тиждень за рішенням військового командування разом з військовими адміністраціями.
Тривалість щотижневого відпочинку (тобто вихідних) роботодавець може скоротити до 24 годин. Скасовуються також на період воєнного стану норми, згідно яких працівники мали право на скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих та вихідних днів, а також додаткові вихідні в святкові дні та неробочі дні.
Читайте також
Розстріляли людей у Великій Димерці – поліція затримала автоматників. ФОТО, ВІДЕО
«Ми вже чуємо запах перемоги», – броварські волонтери «БроДобро», які підтримують крила наших воїнів
За зйомку ЗСУ і військової допомоги – кримінальна відповідальність – рішення Ради
В Україні запроваджено контроль за зростанням цін на соціально значимі товари
На допомогу тим, хто залишив або втратив домівку: як фіксувати збитки для компенсації
