Реформа медицина призвела до незвичної ситуації: наразі в Броварах та районі вже кілька «головних лікарів», які самі визначають політику своїх закладів. Через брак комунікації, кожен заклад на підставі тендерних процедур придбав програмне забезпечення (далі – ПЗ) у різних постачальників, акредитованих НСЗУ. І тільки згодом з’ясувалося, що окремі ПЗ не сумісні одне з одним. А це може не лише створити незручності пацієнтам міста та району, але й привести до недофінансування лікарні Національною службою здоров’я. Розробники ПЗ запевняють: усе буде добре, іде процес вдосконалення роботи системи.
Питання впровадження медичної інформаційної системи в КНП «Броварська БКЛ» розглядається не вперше, але пристрасті не вщухають. Сьогодні відбулася чергова нарада між головними лікарями первинної та вторинної медицини міста, району та ОТГ, на якій знову намагалися знайти шляхи виходу із ситуації.
Нагадаємо, що питання сумісності програмного забезпечення вже обговорювалося на комісіях та сесії. Причому переконувати депутатів приходив особисто головний лікар Броварської БКЛ Валентин Багнюк разом із представником розробника ПЗ. Врешті-решт, переконати депутатів на бюджетній комісії вдалося, але питання було знято із розгляду прямо під час сесії.
Справа у тому, що новопризначена начальниця відділу охорони здоров’я Ніна Хорошаєва виявилася не лише фахівцем із впровадження МІС, але й прибічницею підходу, що всі заклади регіону мають користуватися ПЗ одного розробника – для кращої комунікації та зручності пацієнта. Тоді питання зняли з розгляду з метою знайти вихід та досягти «ідеальної сумісності» на кшталт того, як це організовано в Полтавській або Чернігівській областях.
Боротьба з корона вірусом та за землю: підсумки 72-ої позачергової сесії
На сьогоднішній нараді Ніна Хорошаєва знову закликала головних лікарів «шукати досягнення такої сумісності» в інтересах пацієнтів. Втім, її заклики були марними тому, що це категорично неможливо: всі заклади провели тендерні процедури, витратили чималі суми бюджетних коштів на закупівлю ПЗ, а також чимало часу витрачено на навчання персоналу. Крім того, первинна медицина вже понад 2 роки працює із ПО та має не лише значну електронну базу, але й схвальні відгуки пацієнтів. Декларації, що укладені з пацієнтами міста Бровари (а їх наразі понад 85 тисяч), також прив’язані саме до цього ПЗ.
Чи насправді все так погано?
Як показав час, недарма реформування первинної та вторинної ланок медицини «розведені у часі»: процес непростий, масштабний та потребує поетапності. Впровадження МІС в первинній ланці теж було непростим: ПЗ «доопрацьовували» вже під час роботи. Наразі цей процес проходить вторинна ланка, і від його ефективності залежить своєчасність та повнота фінансування від НСЗУ.
Конкретна проблема полягає ось у чому: лікар вторинної ланки (профільний спеціаліст) має прийняти пацієнта, якого направив сімейний лікар, та внести цього пацієнта в електронний реєстр. Саме на підставі електронного реєстру медичних послуг здійснюватиметься фінансування від НСЗУ. Але в електронний реєстр пацієнта можна внести лише на підставі електронного направлення від сімейного лікаря. І тут виникла «конфліктна ситуація»: сімейні лікарі виписують «паперові» направлення, які неможливо внести у реєстр. У той же час лікарі первинної ланки наполягають, що внесення електронних направлень поки що неможливо у МІС лікарні: система проходить режим тестування.
Ці процеси можна вважати природними складнощами у впровадженні складних завдань, аби не одне «але»: на початку травня Броварська БКЛ має подати електронний реєстр пацієнтів та отримати за свої послуги гроші. Немає реєстру – немає грошей.
Головні лікарі категоричні: співфінансування медичних установ невідворотнє
Валентин Багнюк підкреслив, що адміністрація лікарні вже порахувала, на яку суму може розраховувати від НСЗУ: очікують 12 млн грн за місяць при тому, що тільки фонд заробітної плати складає 14 млн грн. Окрім зарплати, лікарня має щонайменше профінансувати закупівлю ліків, харчування для хворих та енергоносії. Нагадаємо, що міська програма підтримки вторинної ланки приймалася із розрахунку на 3 місяці (до 01 квітня 2020 р.), а далі очікувалося фінансування із НСЗУ. Втім уже зараз зрозуміло, що без співфінансування з органами місцевого самоврядування вижити медичному закладу не вдасться.
Колегу повністю підтримав голова первинної ланки Ігор Кравцов, який навів приклад, що одну консультацію спеціаліста вторинної ланки держава «оцінила» аж у 49 грн. За місяць безперервних консультацій кваліфікований лікар «заробить» близько 20 тис. грн, із яких має 50% віддати на утримання лікарні, а залишок розподілити на зарплату собі та медсестрі. Тому без дофінансування з міського, районного або бюджетів ОТГ існування медицини неможливо, а сподівання на НСЗУ – перебільшені.
На розгляд чергової сесії, яка мала відбутися у березні, але не відбулася через карантин, виносилося питання внесення змін у статут КНП «Броварська БКЛ», що дозволило би головному лікарю самостійно затверджувати тарифи на медичні послуги. Питання було позитивно розглянуто на комісіях, але на сесію так і не потрапило. До питання доведеться повернутися, а реалістичний прогноз фінансування лікарні можна рахувати за наступною формулою: кошти від НСЗУ + кошти з бюджетів органів місцевого самоврядування + платні послуги населенню. Яке буде співвідношення між джерелами фінансування – покаже лише час.
Броварська лікарня: про тарифи на послуги та приватизацію кімнат у гуртожитку
Чи є світло у кінці тунелю?
Позаяк на нараді були присутні представники одразу трьох виробників програмного забезпечення, саме вони внесли «ноту оптимізму» у ситуацію, яка головним лікарям здавалася патовою. Звісно, передача даних між ПЗ різних виробників напряму (горизонтально) неможлива через неможливість дотримання конфіденційності передачі персональних даних. Втім, це можливо через сайт НСЗУ, а сама система МІС безперервно розвивається та доробляється під потреби медичних установ. Тому прогнози фахівців були одностайні: з часом система налаштується таким чином, що пацієнти та лікарі не відчуватимуть незручностей.
Оскільки НСЗУ сертифікувала щонайменше 9 розробників ПЗ, така ситуація, як у Броварах, спостерігається в багатьох містах та районах, тому і проблеми не є унікальними. Функціонал ПЗ постійно доопрацьовується, НСЗУ оперативно надає роз’яснення, процес триватиме доти, поки система не набуде майже ідеального стану.
На цій оптимістичній ноті закінчилася «непроста» нарада.
Читайте також:
- Броварська лікарня і реформа медицини: безкоштовні та платні послуги з 1 квітня
- Броварська лікарня – в першій черзі для шпиталізації «важких» пацієнтів із COVID-19
- Броварська лікарня: про тарифи на послуги та приватизацію кімнат у гуртожитку
- Броварська лікарня «боєздатна» завдяки доплатам міста, – підсумки гуманітарної комісії
Ангеліна Козлова для «Трибуни-Броварів»
Фото – авторки
