Національний інститут раку останнім із онкоцентрів країни уклав договір із Національною службою здоров’я. Це означало, що НІР працюватиме за програмою медичних гарантій, яка передбачає безкоштовні ліки та послуги для пацієнтів. Нова очільниця Національного інституту раку розповідає про про проблеми та досягнення онкозакладу та, навіть, приводить у приклад роботу медзакладів у Броварах.
Пацієнти та правозахисні організації сподіваються, що запровадження реформ у медзакладі стане початком позитивних змін та зробить лікування доступнішим. Адже саме в НІР часто їдуть пацієнти з усієї України за останнім шансом та надією на життя.
Також саме з НІР пов’язано чимало корупційних скандалів, а пацієнти нерідко звинувачують персонал у вимаганні грошей, байдужості, а іноді навіть і у відмові надавати послуги безкоштовно.
Призначення
28 листопада 2022 року Міністерство охорони здоров’я призначило директоркою Національного інституту раку Олену Єфіменко, яка раніше очолювала Департамент охорони здоров’я Київської ОДА.
Призначення сприйняли неоднозначно. Зокрема пацієнтські організації обурилися тим, що Олена Єфіменко обійняла посаду без конкурсу. У МОЗ відповіли, що під час воєнного стану керівника медзакладу можна призначити і без конкурсного відбору.
Про майбутнє найбільшого онкозакладу країни, про те, що принесе медикам та пацієнтам реорганізація, що стане безкоштовним, а за що доведеться платити журналісти «Української правди» поговорили з очільницею закладу Оленою Єфіменко.
- Національний інститут раку почав працювати за Програмою медичних гарантій. Тепер заклад буде отримувати кошти від держави за надані пацієнтам послуги. Як це вплине на роботу НІРу, зарплати медиків і які послуги пацієнти отримають безкоштовно?
«Наразі ми уклали договір із НСЗУ на 16 пакетів медичної допомоги за Програмою медгарантій, що дасть нам змогу поліпшити умови роботи закладу охорони здоров‘я.
У попередні роки фінансування інституту було обмежене. Заробітна плата працівників, зокрема медичних, була нижчою, ніж у будь-якому онкологічному закладі країни. Приблизно на рівні районних лікарень. Хоча наш заклад – найвищого рівня і надає високоспеціалізовану медичну допомогу населенню. У ньому працює потужна команда лікарів онкологів, хірургів, наукових співробітників, багато професорів та кандидатів медичних наук.
Я дуже сподіваюся, що нашим лікарям не доведеться суміщати роботу в НІР із роботою у 2-3 приватних клініках, як це є зараз.
Також нашим досягненням є те, що ми перші з наукових медичних інститутів стали працювати за новою системою. Сподіваємось, що нашим шляхом підуть інші науково-дослідні інститути та заклади, підпорядковані МОЗ та Академії медичних наук, як-от Інститут серця і Охматдит. Плануємо підготувати маршрутну карту з реорганізації, щоб іншим закладам було легше пройти цей шлях.
- Тепер про пацієнтів
Так, наша Конституція передбачає безкоштовне лікування всіх. Однак ми з вами знаємо, що стовідсоткового забезпечення пацієнтів всім необхідним не було, немає зараз і, на жаль, не буде. Для того, щоб задовольнити абсолютно всі потреби вітчизняної медицини, не вистачить усього бюджету країни.
За укладеним договором із НСЗУ, ми отримаємо 450 млн у цьому році. Вказана сума є на 30% більшою, порівняно з бюджетом інституту попередніх років. Це дасть змогу забезпечити НІР більшою кількістю розхідних матеріалів і лікарських засобів і зменшити фінансове навантаження на пацієнтів».
- Що саме буде безкоштовним для пацієнта, а за що доведеться платити?
«Теоретично безкоштовно має бути все. Окрім препаратів, які пацієнти вже отримали від держави. Наприклад, якщо людина прийшла до нас із цукровим діабетом, вона має взяти з собою свої таблетки. Все інше, що стосується онкологічного діагнозу, ми маємо забезпечити самі.
Що стосується дороговартісних ліків, то ми будемо забезпечувати лікування препаратами, ціна на які є доступною. Тобто, запропонуємо медикаменти з національного переліку або дешевші аналоги. Дешевший препарат – не означає гірший. Однак не всі пацієнти погоджуються з цим і нам не уникнути ситуацій, коли пацієнту будуть радити або він вимагатиме, що йому потрібен не той препарат, а дорожчий у 5 разів. Ось такі ліки людині доведеться купувати самій.
Теж саме стосується і операцій. Ми можемо за пакетом робити операцію за стандартною методикою, навіть важку, коли необхідно видалити цілий органокомплекс. Лапароскопічні операції є високотехнологічними і вважаються менш травматичними, однак набір інструментів для них одноразовий, а вони коштують подекуди понад тисячу умовних одиниць. Повноцінно забезпечити лікування такою методикою буде неможливо.
Ми отримуємо 20-25 тисяч від НСЗУ за хірургічний випадок, а її собівартість може бути 40-50 тисяч і більше. Покривати таку різницю доведеться пацієнту.
Ми, звісно, будемо намагатися закривати і це, знаходити інші джерела фінансування. Будемо “перекривати” один пакет іншим: за один відшкодують більше коштів, за інший – менше. Будемо докладати максимум зусиль, щоб робити все зручним і комфортним для пацієнта, навіть попри збитки. Ми ж не підприємство і не фабрика із заробляння коштів, ми – медичний заклад».
- Коли в лікарні є дешевший аналог препарату з діючою речовиною, необхідною пацієнту, а він хоче дорожчий препарат і мусить платити – це зрозуміла ситуація в сучасних умовах. І вона дає шанс людям без грошей не залишитися без ліків і не померти від раку. Однак, що робити, коли людина приходить у медзаклад і її починають «доїти»? Два роки тому просили «200 гривень на кабінет». Заходиш навіть на прийом до хірурга і тебе «просять» покласти гроші в медкартку. Пацієнти з онкодіагнозом часто не мають сил із цим боротися і просто дають гроші.
«Коли вас просять про таке, ви маєте повне право не робити цього. Можна виходити з кабінету, де таке коїться, і йти в кабінет вище. Я всіх запрошую у свою приймальню директора або до завідувача відділенням, або до мого заступника.
На жаль, за декілька місяців роботи в мене немає жодного підтвердження таких фактів, хоча я розумію, що ви це точно не придумуєте.
Ми будемо з цим боротися. У мене вистачить сил і на звільнення людей, і на передачу такої інформації до правоохоронних органів. Я не виношу це в люди і в пресу, однак у нас відбуваються і звільнення, і притягнення до відповідальності. Заява на звільнення, яка звучить, як за власним бажанням, іноді пишеться з зовсім інших причин.
Я хочу також запевнити, що в Національному інституті раку не буде ніяких «благодійних внесків». Благодійний рахунок буде тільки для організацій, які мають бажання допомогти, але від населення внески брати не будемо. Це – точно, допоки я працюватиму в інституті.
Незабаром ми розмістимо інформаційні плакати про те, що благодійні внески від пацієнтів у нас не приймають».
- Ще одна дратуюча тема – це проходження пацієнтами комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії з контрастом. Ці дослідження – дуже важливі для онкопацієнта. Дослідження – не з дешевих, однак за Програмою медичних гарантій є безкоштовним для пацієнта. Утім, наявні дві проблеми. Перша – пацієнтів все ще змушують платити за контраст. Друга – величезні черги на безкоштовну процедуру. Часто бувають ситуації, коли така діагностика потрібна вже зараз і лікарі направляють людей на платні КТ та МРТ, черг на які ніколи немає.
«Дійсно, послугу КТ та МРТ із контрастом ми зобов’язані надати безкоштовно, однак відшкодування від НСЗУ не покриває її собівартість. Зокрема, контраст.
Перше, з чого ми починаємо, щоб не розводити руками і не казати, що в нас нема контрасту, ми будемо його закуповувати, хоча пакет повністю не покриває цю послугу.
Довідка: за даними НСЗУ, КТ і МРТ, зокрема, з внутрішньовенним контрастуванням – передбачені в низці пакетів Програми медичних гарантій. Щоб зробити МРТ або КТ безкоштонво, необхідно звернутися в медзаклад, який має договір із НСЗУ на пакети, які передбачають надання таких медичних послуг.
Національний інститут раку має договір із НСЗУ на 16 пакетів послуг. Із них у межах шести пакетів передбачено проведення КТ і МРТ (зокрема, з внутрішньовенним контрастуванням) безоплатно як у стаціонарі, так і амбулаторно.
Що стосується черг на обстеження. Разом із МОЗ ми змогли забезпечити ремонт і реконструкцію приміщень, де буде розташоване нове діагностичне обладнання, що дасть змогу зробити обстеження доступнішими.
У кінці березня плануємо відкриття цього відділення, вже замовляємо таблички і робимо генеральні прибирання. Буде запущено 3 нових комп’ютерних томографи, ангіограф і другий апарат МРТ.
Так ми зможемо скоротити чергу на КТ-МРТ впродовж місяця. А надалі працювати оперативно, щоб пацієнти не чекали місяцями запису. Я сподіваюсь, що ми будемо допомагати Києву і області: робити КТ-МРТ пацієнтам, які лікуються у медзакладах регіону».
- А яка ситуація з чергою на променеву терапію? Пацієнтам також доводиться чекати процедур досить довго.
«У нас лише два лінійні прискорювачі, за допомогою яких здійснюється опромінення. Один новий, який запущено в роботу минулого року, і старий. На жаль, минулоріч не вдалося закупити ще два лінійних прискорювача. Однак МОЗ запланувало закупівлю цьогоріч для багатьох онкодиспансерів.
Сподіваємося, що НІР отримає два, але, на жаль, закупівля, будівництво бункерів, монтаж обладнання і запуск його в роботу може тривати біля року».
- Коли пацієнт тільки підходить або під’їжджає до Інституту раку, перше що кидається в очі – величезна кількість реклами різних приватних структур. Платні дослідження, лікування тощо. Виглядає реклама досить агресивно. І лікарі НІРу часто пропонують людям скористатися послугами приватників. Чи будете ви щось робити, аби допомогти людині зорієнтуватися – особливо тим, які взагалі перший раз у Києві, і які не проінформовані про те, як лікувати рак? До того ж, у самому інституті людей часто зустрічають, м’яко кажучи, негостинно. Знаю людей, які після першого візиту взагалі відмовилися від лікування, бо на них дивилися, як на потенційних мерців.
«Наразі у НІР зайшла потужна команда менеджерів. Те, що ви озвучили, і є однією з причин, чому ми зайшли новою командою в інститут. Ми хочемо вплинути на цю ситуацію.
Відсутність обладнання в самому інституті давало можливість лікарям робити те, про що ви говорите: направляти пацієнта до приватників.
Утім, наразі є дуже маленький відсоток людей, які від початку йдуть у приватну клініку. Скільки б у людини не було коштів, вона намагається заощадливо ставитися до свого ресурсу і отримувати безкоштовно те, що можна.
Ми також плануємо проводити інформаційну кампанію про наявні у нас безкоштовні сервіси і послуги, вже запустили декілька таких.
Ми хочемо змінити ставлення до пацієнта. Це – моя мета. Я хочу повернути лікарню до людей і йдеться не лише про клінічний підхід. Нам хочеться стати більш людяною медичною установою.
У поліклініці ми вже запровадили систему для самостійного запису онлайн.
Утім, нічого не змінюється за один день. Людей необхідно поступово привчати до зручних сервісів. НІР працює з пацієнтами з усієї України, люди приїжджають ранковими потягами і не всі записуються через інтернет. Це все ще створює ранкові скупчення пацієнтів в реєстратурі.
Наразі ми навели порядок у приймальному відділенні поліклініки: прибрали кафе і зайві роздягальні, звільнили простір, поставили дивани.
Плануємо обладнати дитяче приймальне відділення, щоб пацієнтам було комфортно, щоб перше, що бачитимуть біля реєстратури, був гарний зал із іграшками і басейн із кульками. Також ми хочемо облаштувати «школу супергероя».
Ми вивели з першого поверху денне відділення хіміотерапії, розташували його в іншому корпусі, бо були перебої з його роботою і скарги. Сьогодні вже немає таких черг на хімію. Знайшли спонсорів, які допомагають нам ремонтувати палати. Також на сайті ми проводимо анкетування пацієнтів та їхніх родичів. Можна надати відгуки, пропозиції і поскаржитися.
Не кожна людина доходить до гарячих ліній, а це анкетування може бути анонімним. Його підсумки ми будемо аналізувати, робити висновки і виправляти недоліки».
- Поговорімо про ситуацію, яку в народі називають «футболом пацієнта». Коли прийшов у лікарню, а тебе просто ганяють різними кабінетами по колу. Чи є плани розробити щось на кшталт маршруту пацієнта, щоб людина орієнтувалася, куди йти?
«Розробляємо і будемо презентувати у МОЗ цілий відділ, який займатиметься питаннями маршрутарізації пацієнтів. Наразі ми думаємо, як назвати нове відділення: контакт-центр чи довідкове бюро. Там буде зокрема цілодобовий телефонний зв’язок із пацієнтами в госпітальному і поліклінічному корпусах.
Також ми напрацьовуємо маршрути. Розробляємо таку систему, при якій людина не буде отримувати 100 папірчиків і займати черги під різними кабінетами, а їй видаватимуть первинну карту обстеження перед госпіталізацією чи консультацією. Там буде зрозуміло – коли і в який кабінет підійти.
Ми робимо багато речей і все не встигаємо. Не вистачає годин у добі».
- А це правда, що у вас 12 заступників?
«Це – правда, але поділ умовний. Це наслідки реорганізації. Раніше було 5 заступників і головний лікар, який також мав своїх заступників. Щоб підписати договір із НСЗУ і нікого не образити, і щоб люди відчували себе спокійно і не зірвали процес, ми домовились, що структуру і штатний розклад будемо змінювати поступово.
Тепер усі заступники головного лікаря стали моїми заступниками. У майбутньому ми залишимо 5-6 заступників, як у звичайних лікарнях. У мене одна умова до заступників: 80% часу вони мусять присвячувати організаційним питанням, а не бути лікарями. Треба зробити вибір».
- Колишній головний лікар Андрій Безносенко такий вибір зробив?
«Так, він обрав бути лікарем. Він – досвідчений спеціаліст, який обрав медицину і науку. Однак серед моїх заступників обов’язково буде онколог, відповідальний за роботу стаціонарів».
- Розкажіть про себе і про своє призначення на посаду директорки НІРу
«Я – практикуючий лікар. Не перескочила жодної кар’єрної сходинки, була навіть санітаркою. Закінчила Донецький медінститут, працювала неонатологом-педіатром у пологовому будинку в Алчевську. З 2000 року мене запросили у МОЗ, де я протягом 10 років працювала на різних посадах.
Займалася розробкою процедур, розробляла державні програми і моніторингу. У 2011-му працювала в страховій компанії, знаю, як працює цей ринок. Потім керувала мережею медичних закладів «Укрзалізниці». Останні два роки була на посаді директорки Департаменту охорони здоров’я Київської обласної адміністрації.
Пройшла випробування COVID-19, вакцинацією і війною.
Я не змогла відмовити міністру Віктору Ляшку, прийняла його пропозицію очолити Національний інститут раку і допомогти підписати договір НСЗУ і почати працювати за Програмою медичних гарантій».
- Як ви взагалі ставитеся до медичної реформи? Зокрема, до її головного гасла: гроші йдуть за пацієнтом?
«Із кожним роком все краще. Наразі, це той механізм, без якого медицина не виживе.
Я не можу сказати, що я прийняла реформу відразу. Хоча цю формулу про гроші, які йдуть за пацієнтом, чула від провідних фахівців галузі ще задовго до початку реформи.
Справа в тому, що люди, зокрема лікарі, не люблять змінюватися, більшість не хочуть виходити із зони комфорту.
Такий приклад: ми колись у МОЗ збирали потреби в рентген-обладнанні. У лікарень була можливість замовити сучасні цифрові апарати без реактивів і плівок. Однак 90% закладів замовили старі аналогові рентген-апарати.
А в цій реформі багато інновацій, які примушують медиків працювати над собою, вчитися. Нещодавно ми поїхали вчитися менеджменту в лікарню в Бровари. Скажу чесно, нам до них у цьому плані «пахати і пахати». Бо вони вже ввели електронну карту, куди заносять медичні аналізи, дані з лабораторії, КТ, тощо, а ми – ще ні. А це дуже зручно, коли пацієнту не потрібно носити купу папірців з собою, бо лікар бачить всі дослідження і висновки на екрані монітору».
- Національний інститут раку – це не тільки лікарня, але ж і науковий заклад. Наука як буде фінансуватися?
«Науковці будуть приємно здивовані. Наразі ми робимо розрахунки, і вони отримують в два-три рази більшу заробітну плату.
Наука повинна розвиватися. Була в лабораторії, і коли я побачила там обладнання, то зрозуміла, що наразі науковці тримаються на ентузіазмі».
- А як війна вплинула на кількість пацієнтів? Чи збільшилася кількість запущених випадків?
«Так, війна вплинула на ставлення людей до свого здоров’я. На жаль, пріоритетом для багатьох із нас було виживання родини. Люди перестали приділяти увагу собі.
Кількість запущених випадків дійсно збільшилася.
Хотілося б, щоб до нас потрапляли люди, які хоча б вже відвідали обласний онкодиспансер чи хоча б сімейного лікаря. До того ж медицина в регіонах у нас вже на достатньому рівні. Однак ми приймаємо всіх людей, які до нас звертаються, не відмовляючи нікому. Іноді це призводить до надмірної завантаженості лікарів простими діагностичними випадками, що знижує доступність пацієнтам зі складними запущеними випадками.
Я вважаю, що нам треба міняти пропорцію і підвищувати відсоток пацієнтів саме із запущеними випадками, лікування яких потребує висококваліфікованого підходу.
Довідка: за даними НСЗУ, українці з онкологією можуть отримати безоплатну медичну допомогу в Національному інституті раку.
Якщо в пацієнта підтверджений діагноз в іншому медзакладі, але він хоче отримати другу думку лікаря-спеціаліста, то може взяти направлення в лікуючого лікаря та пройти діагностику в Інституті раку.
НІР приймає первинних пацієнтів за електронним направленням від сімейних лікарів або лікарів онкологів регіональних онкоцентрів.
ФОТО – НІР, Українська правда
Читайте також:
