Після майже п’ятимісячної перерви далеко не в повному складі Громадська рада при управлінні освіти нарешті зібралася. Зібралася для того, щоб ухвалити рішення проводити свої засідання лише «за потреби», але не рідше одного разу на квартал. Також члени ГР ухвалили ще три формальних рішення, що стосуються подання інформаційних запитів та делегування членів ради. По трьох питаннях – просто висловили свої думки, які кардинально різняться.
Першим члени ГР розглянули питання функціонування підвальних приміщень, які використовуються для безкоштовних занять дітей та підлітків за місцем проживання.
Як повідомила Оксана Попова, свого часу вона була директором підліткових клубів за місцем мешкання, які були в підпорядкуванні відділу у справах сім’ї та молоді. А в 2012 році клуби перейшли в підпорядкування управління освіти. Зі слів керівниці, на той час існувало 7 клубів: два на Торгмаші і 5 – на Масиві – по одному вул. Гагаріна, Короленка, Незалежності та два на Київській. Вони були розміщені у двох квартирах та підвальних приміщеннях. Як стверджує головуюча, саме з приводу підліткових клубів за місцем мешкання, вона і відвідала засідання Громадської ради при виконкомі, де члени ГР підтримали звернення до міської ради з проханням розглянути питання виділення коштів на придбання тренажерів у міську тренувальну залу, що у підвалі будинку на вул. М. Лагунової, 10-А.
Потребу заміни старих тренажерів у міській тренувальній залі ініціював член ГР при виконкомі Андрій Іванов, який, власне, орендує частину приміщення для масажного кабінету – «рівняє дітям спинки». Тож пані Оксану і зацікавило, чи є в нього на це ліцензія. До того ж, голова ГР при виконкомі Авксентій Гранат озвучив, що у місті три діючих спортивних зали, побудованих за кошти міського бюджету: на вул. М. Лагунової, 10-А, в районі Геологорозвідки та на Торгмаші. Однак кошти просили тільки для одної зали.
Зі слів очільниці ГР, підлітковий клуб на вул. Короленка, 55, який перебував у підвалі, мав оснащену тренажерну залу, однак його доля наразі невідома. Так само невідома доля підліткового клубу «Юність» у підвалі будинку на вул. Гагаріна, 6. Тож Оксана Попова запропонувала зробити інформаційний запит на міського голову й управління освіти аби з’ясувати: де саме розміщені ще два спортивних зали та кому підпорядковані. До слова, Андрій Іванов зазначив, що послуги масажу надає у залі безкоштовно, а пан Гранат сказав, що «ціна за заняття у залах мінімальна – 20 грн». Члени ГР проголосували «за» направлення запиту. Після отримання відповіді на запит головуюча запропонувала ці заклади відвідати.
Одноголосно члени Громадської ради проголосували «за» «направлення інформаційних запитів до управління освіти задля отримання копій бюджетних запитів на потреби освітніх закладів на 2019 рік».
У розрізі третього питання Оксана Попова запропонувала висловитися всім членам ГР щодо того, чи потрібне обов’язкове профілактичне щеплення дітям. Як зауважила Олена Васильєва, вона висловлює не свою думку, а так, як правильно: не щеплених дітей в садочок приймати не можна, дозволяється лише за умови протипоказань, підтверджених ЛКК (лікарсько-консультативною комісією).
У свою чергу Оксана Шепетяк зауважила, що кожен має право на освіту, а у дітей з інклюзією (особливими освітніми потребами – дітей з інвалідністю) щеплень немає. Також пані Оксана вважає, що якщо батьки не хочуть вакцинувати свою дитину, то, наприклад у Києві чи Боярці, можуть пройти ЛКК, де лікарі підтвердять, що дитина здорова і може відвідувати дитячі заклади. При цьому вакцинація має лише рекомендаційний характер. А от у Броварах, наголосила Оксана Шепетяк, ЛКК не підписують, якщо немає якогось щеплення. І зазначила, що лікарі свої дітей не щеплять, адже вакцинація не захищає від захворювання: в обох випадках воно протікає однаково. Тому, вважає пані Оксана, щепити дитину чи ні – лише на відповідальності батьків. Цю думку підтримала і Анжела Сокольвак.
Згідно із листом Міносвіти та науки України від 6.09. 2018 р. щодо напруженої епідемічної ситуації та ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», невакциновані діти не можуть відвідувати школи та дитячі садки.
Усю озвучену інформацію вирішили просто взяти до відома та перейти до наступного, четвертого, питання: «Обговорення результатів впровадження програм Нової Української Школи (НУШ) у закладах загальної середньої освіти міста».
Як зазначила Оксана Попова, «ні наші діти, ні наші вчителі не готові до програми НУШ». Керівниця також говорила про те, що 6-річні діти і після дитсадка продовжують у школі гратися аж до 5 класу, і невідомо, коли вони будуть готовими до «повномасштабного навчання». У розрізі цього питання згадала про семінар у СШ №7, проведений два роки тому для вчителів, щодо запровадження курсу НУШ. Тоді, стверджує Оксана Попова, за Нову українську школу з 200 людей проголосувало близько 10%.
У свою чергу Олена Васильєва, яка 40 років працює методистом у ДНЗ «Золотий ключик» зауважила, що провела два майстер-класи для вчителів початкових класів міста щодо обміну досвідом використання конструктора «Лего» на уроках перших класів. Ті з цікавістю сприйняли подану інформацію. «Дітям легше сприймати уроки у ігровій формі, однак подати їх складніше, адже треба зацікавити дитину, – каже Олена Васильєва. – А щоб зацікавити – вчителю треба більше готуватися».
Оксана Шепетяк зазначила, що НУШ підходить для дітей з приватних садочків, адже в комунальних ДНЗ діти не можуть під час занять вільно встати та піти. На думку пані Оксани, у сучасній освіті і справді варто щось міняти, адже нинішні діти швидше за відповіддю на запитання звернуться до інтернету, ніж підуть у бібліотеку.
Олена Васильєва намагалася пояснити, що НУШ не передбачає вивчення теми лише з книги чи планшета. «Це – саморозвиток, дослідницька діяльність, пошук, і якщо ми хочемо, щоб було так, як на Заході, ми все рівно до цього прийдемо, тільки нам дуже важко себе «ламати», – вважає пані Олена. Усю озвучену інформацію також просто «взяли до відома» і перейшли до наступного питання.
У розрізі п’ятого питання Оксану Попову та Олену Васильєву делегували до комісії з відбору кандидатур на заміщення вакантної посади директора Інклюзивно-ресурсного центру.
Про рішення щодо шостого питання, що стосується змін до регламенту ГР, повідомимо дещо нижче.
У розділі «Різне» Оксана Шепетяк запропонувала скасувати у школах та дитсадках святкування Нового року із дідом Морозом (залишити його як сімейне свято), а обмежитися Святим Миколаєм. Як зазначила доповідачка, таку пропозицію вносить від імені батьків. Яких – не поточнила.
У свою чергу Олена Васильєва зауважила, що Святий Миколай – релігійне свято, на яке діти не влаштовують розваг, а Новий рік – державне свято, яке і асоціюються з розвагами від діда Мороза. І запропонувала це питання кожній школі та садочку вирішувати з батьківським колективом. Цю пропозицію підтримала і заступниця начальниці управління освіти Аліна Музика, яка зауважила, що офіційно святкування Нового року не скасоване.
Шостим питанням члени ГР внесли зміни до регламенту Громадської ради. Як зазначила Оксана Попова, особисто вона не бачить потреби збиратися ГР щомісяця – «немає стільки питань, які треба розглядати», тож запропонувала проводити засідання за потребою, але не рідше одного разу на квартал. За це одноголосно і проголосували.
Зауважимо, що на жовтневому засіданні ГР в 2017 р. голова ради запланувала постійну участь активістів у роботі депутатських комісій з гуманітарних та бюджетних питань та перевірку заходів із протипожежної безпеки. У грудні 2017 року було створено тимчасові комісії з перевірки якості харчування в закладах освіти. «Та за півроку свого існування (станом на 15 березня 2018 р., – авт.) Громадська рада не провела жодної перевірк (хоча комісії були складені та голови комісій обрані) умов харчування дітей в навчальних закладах, а також стану виконання ремонтних робіт», – написав у своєму зверненні до Оксани Попової і поклав на стіл заяву про виключення його із складу ради Ігор Романенко – голова ГР І-го скликання. Це ж саме зробила і Олена Лахно. Свій вихід із ГР Романенко та Лахно пояснили неефективністю роботи ради та неприпустимістю фактів підробки головою ГР документів, коли засідання не проводилося (зокрема 1 березня 2018 р.), а рішення з’явилися.
Нагадаємо, згідно із п.4.2. 2. Положення про Громадську раду, остання зобов’язана «здійснювати свою діяльність на засадах активності, ефективності, результативності, відкритості та публічності».
Зауважимо, що протягом останніх 8 місяців (квітня – листопада), із яких Громадська рада не працювала майже 5 місяців, на засіданнях ініціювалася низка важливих питань. Наприклад, про «круглий стіл» за участі управління освіти та головного архітектора міста задля розуміння ситуації із будівництвом шкіл та дитсадків у нових районах; необхідність співпраці батьківських комітетів та Громадської ради у питанні спільної перевірки ремонтів у навчальних закладах, однак остаточних рішень із цих та інших питань ГР так і не ухвалила.
Фото – авторки
