Як можуть використати персональні дані, які збирають у соцмережах за допомогою флешмобів? Днями в межах проєкту MediaSapiens на Детектор медіа вийшов матеріал авторки Ярослави Шеремети, у якому детально пояснюють небезпеки подібних «заходів».
У соцмережах не все те розваги, що ними хоче здаватися. Сьогодні вам пропонують «обдурити» алгоритми Facebook, завтра – взяти участь в онлайн-ланцюгу єдності. І якщо ви долучитесь до таких речей, не дивуйтеся, якщо потім стрічка в соцмережі буде наполегливо рекомендувати вам підтримати політика, про якого ви ніколи й не чули.
Вам також можуть частіше траплятися картинки з написами, які провокують до критики чи, навпаки, підтримки окремих людей, подій тощо. Ніколи не задумувалися, як саме авторам цих вірусних ілюстрацій вдається так точно вгадати ваш настрій?
Ми не стверджуємо, що всі інтеракції в соцмережах створені для того, щоб вами маніпулювати, але наполегливо рекомендуємо критично ставитися до участі у флешмобах, які спонукають вас скопіювати текст і розмістити його в себе або ж логінитися на інших сайтах через сторінки в соцмережах.
Читайте також: Шахраї від імені «Укрпошти» розсилають листи-пастки
MediaSapiens з’ясував, до яких флешмобів у соцмережах варто придивитися й точно не брати в них участі, а також пояснює, як саме вони можуть вам нашкодити.
Які бувають флешмоби?
Почнімо з «ланцюга соборності», який нещодавно заполонив і нашу і, певно, вашу стрічки у Facebook. Ідея, безперечно, прекрасна – створити онлайн-ланцюг з користувачів, який на карті покаже, що Україна – єдина від Києва до Сімферополя.
Для цього лише потрібно авторизуватися через соцмережі на спеціальному сайті – і ваша аватарка відобразиться у віртуальному ланцюгу. Більше сорока тисяч людей так і зробили, не поцікавившись, хто саме автор цієї ідеї. А це – один із найбільших виробників горілки в Україні. Реєструючись для участі у флешмобі через фейсбук-акаунти, вони тим самим передавали свої персональні дані горілчаній компанії.
«Це класичний збір приватних даних для подальшої реклами й розсилок. Збирають пошту й фото (мінімум) або все, що є у вашому акаунті (так реєструється більшість). Зверніть увагу на напис унизу, який ніхто не читає: «Я даю згоду на збір та обробку моїх персональних даних». Спочатку написано: «Компанія не збирає… та не обробляє… персональні дані… для маркетингових цілей». При цьому, вже наступний абзац говорить таке: «Ваші персональні дані можуть бути розкриті». І найцікавіше в самому кінці: «Ми все-таки використовуємо cookies із рекламними цілями». Анонімізовано, проте, ви також надаєте пошту, ім’я та фото, тому анонімність скасовується», – пише Назар Токар, засновник і керівник видання Tokar.ua, програміст, адміністратор української Вікіпедії.
Інший варіант флешмобу, у якому не варто брати участь, полягає в тому, що учасник має скопіювати певний текст і розмістити його на своїй фейсбук-сторінці. Також, користувачів закликають активно взаємодіяти з дописами – наприклад, коментувати їх. Зміст тексту, який пропонується копіювати, може бути різним – від заклику «обдурити» алгоритми соцмережі до опису коханої людини.
У подібних іграх беруть участь різні люди, у тому числі публічні. Наприклад, не так давно до чергового флешмобу долучився речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко. А «плюси» під його дописом залишили народна депутатка Ірина Геращенко, колишній головний військовий прокурор Анатолій Матіос та речниця поліції Києва Оксана Блищик, звернуло увагу hromadske.
Флешмоби з копіюванням тексту поширені не тільки в Україні і вже досить тривалий час. У матеріалі Business Insider журналістка Моллі Мулшайн пише, що такі повідомлення циркулюють на Facebook періодично, починаючи з 2012 року. Наприклад, користувачі постять і репостять дописи про те, що політика конфіденційності Facebook нібито змінилася, щоб дозволити компанії володіти правами на публікації та фотографії людей. І начебто повторне розміщення тексту сповістить Facebook, що користувач не дає дозволу компанії Цукерберга на використання його фотографій.
Чи можуть такі ігри бути небезпечними?
Павло Белоусов, експерт із цифрової безпеки громадської організації «Інтерньюз-Україна», консультант Школи цифрової безпеки DSS380, у коментарі MediaSapiens каже: «Усі ці однотипні публікації про «Друзі, відгукніться, я маю 5000 друзів…» або «Я не дозволяю Facebook використовувати мої дані…» – просто демонстрація того, що користувач, який це опублікував, не дуже розбирається в тому, як працюють сучасні технології та алгоритми. Тому що вплинути на них такими дописами неможливо. Таким чином ви не зможете збільшити охоплення чи оновити дизайн, не забороните Facebook використовувати ваші дані та заробляти на цьому тощо. Це так не працює».
Дійсно, журналісти видання Snopes, яке спеціалізується на перевірці сумнівної інформації, відправили запит до Facebook, щоб дізнатися, чи дійсно користувачі можуть обманути алгоритми соцмережі, публікуючи різні маніфести. Наприклад, про «захист інтелектуальної власності». Представник компанії відповів, що чутки з подібних вірусних публікацій є помилковими, а описані механізми – неефективними.
Читайте також: Шахрайство під час карантину: поліція описує типові схеми
У статті для «Української правди» Оксана Мороз, засновниця волонтерської ініціативи з інформаційної гігієни «Як не стати овочем», пояснює, що флешмоби – це такий самий інструмент, як і тести на кшталт «Яка ти квіточка» чи «Хто ти з Гри престолів». «Такі флешмоби ще й паразитують на алгоритмі соціальної мережі – дописи з великою кількістю коментарів показуються більшій аудиторії. Тобто за одну хвилю такого флешмобу можна зібрати дані про велику кількість людей», – пише експертка.
Детальніше механізм таких флешмобів пояснює в розмові з MediaSapiens Назар Токар. У дописах наполягають саме на копіюванні тексту, тому що таким чином їх потім легше знайти. Далі ті, хто створює подібний флешмоб, використовують спеціально написану програму-скрипт під назвою парсер, яка збирає загальнодоступні персональні дані: дату й місце народження, відомості про освіту, місце роботи та інше зі вказаних вебресурсів, аналізує їх та видає замовнику в потрібному форматі. За допомогою парсеру відшукуються всі потрібні копії допису.
«Парсер може збирати дані не тільки людей, які розмістили конкретний текст, а й тих, хто цей допис прокоментував. Можуть збирати всі дані поспіль. Але якщо користувачі повинні були в коментарях залишати конкретне слово, тоді задається конкретна пошукова градація. Людей, дані яких потрапили під аналіз, розбивають по категоріях. Це дозволяє потім створювати частковий психологічний портрет», – пояснює експерт.
Через участь у таких флешмобах користувачі потрапляють до бази людей з мінімальною інформаційною гігієною, яким легко нав’язати конкретні меседжі. На основі зібраних даних можна зрозуміти, на які емоційні гачки ловиться людина, що її турбує.
Читайте також: Шахраї масово підглядають за банкоматами: як захиститися?
Але навіщо використовувати такі форми збирання даних, якщо у світі давно є чимало інструментів для аналізу аудиторії? Оксана Мороз відповідає: «Після скандалу з Cambridge Analityca, коли журналісти з’ясували, що компанія придбала та використовувала дані мільйонів користувачів Facebook, соцмережа обмежує доступ до даних про своїх користувачів навіть у рекламних кабінетах. А зростаючий рівень інформаційного шуму та конкуренції за голови людей збільшує попит на всі деталізовані дані. Це й породжує інструменти, які збирають дані в обхід соціальної мережі. Окрім того, фейки та маніпуляції завжди маніпулюють емоціями, які нелегко зрозуміти зі звичайної аналітики».
Що стосується конкретних сценаріїв використання таких даних, то, зі слів Назара Токара, їх може бути безмежна кількість: вибори, поливання брудом опонентів, відвернення уваги від чогось або ж навпаки – привернення уваги до якоїсь події або персони.
«Є тема, яка не була цікава громадськості, але її треба розхитати. Наприклад, той самий рух #SaveФОП. Він з’явився з нічого та його розхитали за кілька місяців в одну з топових тем для обговорення. Або інший приклад: ЗМІ треба нав’язати свою новину, залучаючи до цього людей, які цією тематикою цікавляться.
Також дані, які назбирали за допомогою флешмобів, можуть використовувати для розсилки приватного спаму або шахрайства. Наприклад, якщо ви на своїй сторінці поширили допис про те, що якийсь хлопчик збирає гроші на дорогу операцію. Це означає що ця тема для вас близька, а отже, при правильному підході, з вас можна отримати гроші. Вам у друзі додається хтось, у кого є така історія. Він пише вам у приват чи публікує допис, використовуючи правильні слова, через які до вас можна достукатися. Все, з вас отримають гроші», – каже MediaSapiens експерт.
Чому люди беруть участь у флешмобах у соцмережах?
Психологиня, членкиня Асоціації політичних психологів Світлана Чуніхіна в колонці на сайті Bykvu пояснює: «Психологічним паливом таких флешмобів є, в основному, приголомшлива самовпевненість. По-перше, людям приємніше думати, що їхні пости мало хто читає і “лайкає” не тому, що вони нудні, а тому що алгоритми фейсбуку спеціально ховають ці перлини від інших користувачів. А по-друге, ці флешмоби підкуповують своєю простотою: просто натисни пальцем на екран і кращі уми Силіконової долини, які тисячі годин свого життя витрачають на розробку алгоритмів і програм, які керують пред’явленням контенту, будуть осоромлені! Погодьтеся, щоб усерйоз повірити в таке, потрібна самовпевненість просто незвичайної сили».
І додає: «Спокуса настільки сильна, що перед нею не можуть встояти навіть ті користувачі, які прекрасно усвідомлюють сміхотворність подібних домагань. Розуміють, але все одно «тиснуть пальцем на екран». Раціональність і віра в магію проходять по різних відомствах мозку, а тому можуть особливо не перетинатися». Напевно, саме цим можна пояснити, чому в подібних флешмобах беруть участь навіть ті, хто вважає себе медіаграмотним і озброєним критичним мисленням.
Як діяти з подібними дописами в соцмережі?
Оксана Мороз на своїй сторінці у Facebook дає такі рекомендації.
- Не можна ніяким чином із цим дописом взаємодіяти. Не ставте злих смайлів, не пишіть коментарів, не робіть репостів, бо все це збільшує охоплення публікації, а отже, збільшує кількість користувачів, які можуть долучитися.
- Якщо у вас є сили та бажання пояснити людині, яка опублікувала цей пост, що його потрібно видалити (так, це чи не єдиний спосіб хоч частково нівелювати вже зроблене) – напишіть їй в особисті повідомлення чи поінформуйте поза Фейсбуком.
- Коли ви будете писати / пояснювати – не ображайте й не оцінюйте. Просто дайте інформацію. Повідомлення може бути на кшталт: «Ви опублікували пост «скопіюйте текст» на тему ____ (активації алгоритму Facebook, захисту даних тощо). Є думка, що таким способом збирають наші дані та використовують для маніпуляцій. Ось посилання на ці твердження експертів ___». І далі посилання на текст чи відео.
Певно, усі ці дії не зможуть захистити дані мільйонів користувачів, але принаймні ви будете знати, що зробили все можливе, щоб дані ваших друзів не потрапили до бази довірливих користувачів, що легко піддаються маніпуляціям.
Головне зображення – «Козацька рада», з використанням даних і зображень © Mapbox, © OpenStreetMap, © Maxar
Читайте також
