Тема безпритульних тварин у Броварах – одна із найболючіших. Та попри це багато років знаходилася поза увагою місцевої влади. Саме тиск громадськості став рушійною силою і змусив чиновників прийняти перші реальні рішення.
Питання безпритульних тварин у Броварах має багаторічну історію, в якої було все: обурення постраждалих, нервові дебати в соціальних мережах, численні звернення мешканців та депутатів, електронні петиції та безпорадність міських служб. І хоча місцеві ЗМІ неодноразово поверталися до цієї теми, та мало хто в місті володіє повною інформацією з цього питання.
Так, уперше на офіційному рівні питання створення притулку для тварин постало в 2012 році. Тоді в Броварах затвердили міську програму регулювання чисельності безпритульних тварин в м. Бровари на 2012-2017 роки (далі за текстом – Програма), де і були перші згадки про притулок для тварин. Але лише наприкінці 2017 року БМР ухвалила рішення з конкретними цифрами та попередньо визначилася з земельною діляною на вул. О. Оникієнка в районі міського кладовища. Пункт Програми звучав так: «Відведення земельної ділянки під будівництво притулку для бездоглядних тварин», на що було заплановано виділити 12,00 тис.грн. Щодо будівництва самого притулку, то в Програмі була навіть конкретна цифра: 1500,00 тис. грн у спеціальному фонді.
Однак 2018 рік для цього проекту був фактично втрачений: відведення ділянки не зрушилось із місця, тож фінансування на притулок у вересні 2018 року зняли.
Проте КП «Бровариземлеустрій» продовжував працювати над проектом відведення земельної ділянки. Процес рухався непросто: через специфічність такого об’єкту в експертів було багато зауважень. І от, нарешті, проект відведення ділянки було винесено на сесію міської ради 11 квітня. І його депутати підтримали.
Волонтери, які багато років опікуються безпритульними тваринами, розуміють як неоднозначно сприймається саме поняття «притулок для тварин». Для багатьох саме існування такого «визначеного місця» створює хибне уявлення, що це і є кінцевим вирішенням проблеми з безпритульними. Тобто, усіх безпритульних тварин треба туди зібрати. А що далі – відповіді майже ні в кого немає. Одна справа, коли діяльність притулку обмежується тільки тваринами, які мешкають на території міста Бровари: зусиллями волонтерів переважна більшість собак уже стерилізована. Але що робити з тваринами, яких у великої кількості звозять із сіл? На попередніх комісіях звучала думка, що термін «притулок для тварин» у проекті рішення було б доцільно змінити на більш сучасний та конкретний: «Центр реабілітації та ідентифікації тварин». Але поки що рішення прийнято саме у такому, класичному варіанті.
Враховуючи, що на жодне комунальне підприємство міста не покладено обов’язків розробляти та втілювати в місті політику в сфері поводження з безпритульними тваринами, саме цей центр і має взяти на себе ці функції. У якій організаційній формі це може бути: комунального підприємства або ГО із зоозахисної діяльності – поки що незрозуміло.
Як неодноразово заважував міський голова Ігор Сапожко, створення «притулку для тварин» – тривалий процес (у нашому випадку – аж занадто тривалий), але проблему потрібно вирішувати негайно. Тож як компроміс із цього питання, на даний час є основний пункт цієї міської програми: «Забезпечення вилову та транспортування тварин для їх стерилізації, проведення стерилізації та післяопераційного утримання, проведення вакцинації від сказу та ідентифікації тварин, у тому числі придбання пального, транквілізаторів, дезінфікуючих та інших лікарських препаратів» із фінансуванням у розмірі 199,00 тис. грн на рік.
Саме на вказану суму УЖКГІБТ уже в цьому році уклало договір із БО «Міжнародний фонд захисту тварин «Право на життя», яке проводить вилов, транспортування собак та їх стерилізацію на орендованій території. Якість операції гарантує бережне поводження з тваринами та дозволяє скоротити процес реабілітації тварин.
Сума на вказаний захід Програми, не зважаючи на інфляцію, не змінюється третій рік поспіль. За минулий рік удалося простерилізувати 100 безпритульних собак. Під міську програму стерилізації підпадають лише суки (кобелі – ні ), також не підпадають кішки та коти.
Багато це для міста чи мало? Поки що можна сказати так: краще, ніж нічого. Головне, що зусиллями волонтерів значна частина тварин після стерилізації знаходять нових господарів: особливо це стосується невеличких за зростом, молодих або напівпородистих собак. І не лише в нашому місті, а і по всій Україні та за кордоном іноземці готові «всиновлювати» навіть тварин із інвалідністю.
Серед заходів міської Програми є також такі, що направлені на роз’яснення шляхів вирішення проблеми. А саме: жодний притулок це питання не вирішить. Його можна вирішити лише змінюючи ставлення до тварин, яке має бути відповідальним. Поки що в місті маємо часткові зусилля, які дають деякі результати. Але те, що питання зрушило з місця, дає надію на краще.
Ангеліна Козлова
Головне фото – із Інтернету
