У вестибюлі міськради Броварів розташоване мозаїчне панно із зображенням герба міста. На ньому в центрі – храм і вода, що б’є з-під землі фонтаном. Із відкритої інформації відомо, що на гербі зображене цілюще джерело. Чи й справді в Броварах є джерело з цілющою мінеральною водою, і якщо є – де воно розташоване, дізнавалися журналісти «Трибуни».
Аби знайти відповідь на це питання, довелось поспілкуватись із понад десятком людей та вивчити матеріали з відкритих джерел і власних архівів броварчан.
Яку ідею заклав автор герба?
Автор герба Євген Черняк розповів, що його ідея – відобразити легенду походження назви міста, а саме – про броварів-пивоварів. За чутками, колись у цій місцині розташовувались пивоварні, у яких варили хмільне для Києво-Печерського монастиря. Тож геральдичне зображення храму символізувало монастирський слід в історії. А от джерела на першому ескізі не було – на його місці були символічні шишки хмелю, які використовували монахи у пивоварінні. В процесі затвердження остаточного зображення герба, хміль замінили на джерело – на цьому тоді наполягала співробітниця Броварського краєзнавчого музею Павлина Кірієнко.
Відтак у початковому ескізі замінили близько 80% зображення нижньої частини – місто «стоїть» на плавунах і підземних водах, що насправді відповідає дійсності, а посередині з’явилось зображення цілющого джерела. Герб затвердили 26 січня 2006 р. рішенням сесії міської ради.
Що відомо про джерело
Дослідженням місцезнаходження мінеральної води у Броварах ґрунтовно займалась громадська активістка, колишня членкиня Штабу з розробки та громадського обговорення змін до Генерального плану міста Бровари (2015 р.), фахівець із питань архітектури Ірина Нікітчина. Саме вона і підказала можливе колишнє місцезнаходження джерела – на вул. Підлісній.
Її слова підтверджує і п. 34 у розділі «ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ДО ЗМІН ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ М.БРОВАРИ», розміщеного на сайті Новий Генплан Броварів:
На північно-західній околиці міста в лісовому масиві Броварського лісництва Дарницького лісопаркового господарства розвідані мінеральні води типу «Миргородська» і «Куяльник». Розвідані запаси води становлять 384,0 м3/добу по категорії А + В (УкрТКЗ 24.12.1981р., №4154). За висновками Одеського НДІК, мінеральні води є хлоридно-натрієвими слабомінералізованими (3,6-3,9г/л), без специфічних компонентів та властивостей. Рекомендовані для використання в бальнеології і для розливу як лікувально-столові з установленням зон санітарної охорони на підставі подальшого розроблення спеціалізованої роботи. Попри це, на Генплані ми бачимо у північно-західній частині міста на перспективу запланований житловий район із садибною і багатоповерховою забудовою, прокладено автодорогу, які можуть закреслити всю перспективу розвитку санаторно-курортної зони.
Поруч із місцезнаходженням цілющого мінерального джерела були і артезіанські свердловини. Старожили стверджують, що воду з них використовував також і завод «Оболонь» для виготовлення своїх напоїв. Ба більше, броварчани пригадують і мінерально-столову воду «Броварську», яку розливали на тому ж заводі.
«У звичайних півлітрових скляних пляшках. Гарна була вода, всі Бровари її пили. Коштувала 20 копійок, а сама пляшка тоді коштувала 12 копійок. Мабуть, 1994 рік став останнім, коли її бачили на полицях магазинів. На жаль, жодної пляшки з-під води зберегти не вдалося», – розповідають співробітники Броварського краєзнавчого музею. Проте достеменно стверджувати звідки ж видобували ту воду – не беруться.
Проєкт Генплану міста 2015 року був оприлюднений 30.12.2014 р. Проте тоді його так і не затвердили. На зауваження щодо охоронної зони біля джерела мінеральних вод, уваги не звернули, а той район і зовсім віддали під забудову. Зараз там розташовані приватні будинки і таун-хауси.
Місцезнаходження джерела. Невтішна сучасність
Журналістам «Трибуни» вдалось поспілкуватись із паном Миколою, який працює в районі вул. Підлісної. «Так, свердловини тут були. Он там. Коли власник забудовувався, наказав труби дістати. Розчищати свердловину не стали – там глибина метрів 300 була…», – розповідає чоловік.
Ба більше, вдалось знайти і власника одного з таунхаусів, розташованого орієнтовно на місці колишнього мінерального джерела. Пан Сергій про цілющу воду раніше не чув. Зараз користуються водою зі свердловини глибиною 17 метрів: «Цю воду неможливо використовувати навіть за технічним призначенням – дуже багато заліза та інших домішок. Встановили дороговартісну систему очищення води, проте і вона не справляється – вода залишається непридатною для вживання».
Своєю чергою головна архітектора міста Світлана Батинчук стверджує, що наразі на генплані міста артезіанські свердловини не позначені, відтак і охоронних зон немає. Про їх колишнє місцезнаходження їй невідомо. Після того як у місті з’явилось централізоване водопостачання в 1970-их роках, свердловини на околиці Броварів стали не потрібні. Про джерело мінеральної води у Броварах Батинчук також невідомо, а окрім досліджень Ірини Нікітчиної інших підтверджень цього факту немає.
Нічого про мінеральну воду невідомо і директору КП «Броваритепловодоенергія» Григорію Голубовському: «У нас в місті гарна питна вода у бюветах. Ми за цим слідкуємо і контролюємо. Та й усе місто стоїть на ґрунтових водах. Тож якщо розглядати воду на гербі як джерело життя – то все правильно, у Броварах її багато».
Також Голубовський повідомив, що наразі у відомстві комунального підприємства є 4 свердловини. Три з них зрозташовані на Торгмаші, постійно обслуговуються і перебувають у належному стані. Ще одна – у парку «Призерний», тимчасово законсервована, проте комунальники планують її теж невдовзі реанімувати. За кілька десятків останніх років нових комунальних свердловин у місті не з’являлось, нові – виключно у приватному секторі.
Джерело було не одне?
Ще одним цікавим фактом поділився краєзнавець Володимир Гузій, який розповів, що у 60-их роках минулого сторіччя неподалік хутора Ступацького (нині кінець вул. Короля Данила) теж відкрили джерело з мінеральною водою. Проте на той час будувати виробництво з видобутку і розливу мінеральної води ніхто не став (журналістам не вдалось знайти підтвердження цієї інформації, – ред.).
Тож наразі якщо цілюще джерело і було у Броварах, воно втрачене безповоротно. До його збереження нікому не було діла, а хаотична забудова Броварів протягом останніх десятиліть і бездумне втручання у природній баланс підземних потоків не дають ніякої надії, що видобуток мінеральної води у Броварах можна відродити.
Відтак, на жаль, цілюще джерело існує тільки на зображенні герба і у давніх спогадах старожилів і активістів міста.
Читайте також:
