Війни перевізників тривають: на м.Лісова четверо невідомих у черговий раз пошкодили маршрутки автотранспортного підприємства інвалідів «Інватранс», яке перевозить пасажирів до Києва по 12 грн. Керівництво підприємства «киває» на броварських перевізників і звинувачує їх у монопольній змові та спробах змусити їх підняти ціну на перевезення пасажирів до 15 грн. У свою чергу очільники п’яти фірм-перевізників звинувачують керівництво «Інватрансу» у демпінгу та нечесній конкуренції. Аргументи обох сторін збирали журналісти «Трибуни».
У лютому 2017 р. разом із зростанням мінімальної зарплати зросла і ціна на дизпаливо. Тоді перевізники скоригували свої тарифи на перевезення до м. Лісова до 14 грн. Також звернулися і до місцевої влади з проханням змінити тариф на міські перевезення із 4,50 до 5,50 грн. Через деякий час ціна на дизпаливо знизилася, але тарифи до м. Лісова залишилися на рівні 14 грн, хоча, кажуть перевізники, економічно обґрунтованими мали б бути по 15 грн. По місту ж ціна на проїзд зросла із 4,50 до 5 грн. При цьому автотранспортне підприємство інвалідів «Інватранс» Броварського міського товариства інвалідів «Прагнення» “закріпило” тарифи на своїх маршрутах – №332 та частині автобусів 403А – на рівні 12 грн. Саме використання демпінгу, на переконання перевізників, і призвело до втрати іншими перевізниками до 35% пасажиропотоку.
Демпінг – англ. dumping – скидання. Продаж товарів чи послуг за штучно зниженими цінами. Демпінг є поширеною формою конкурентної боротьби на світовому ринку.
Збільшення пасажиропотоку стимулювало «Інвантранс» збільшити і кількість маршруток №332 та частину №403А. Так із 10 автобусів на маршрутах стало 18, при цьому в документації залишилася колишня кількість машин, розповідають перевізники.
Саме зниження пасажиропотоку на інших маршрутах майже на 45% і змусило, за словами перевізників, і їх знизити тарифи до 12 грн. Це було зроблено з метою зрозуміти: люди обирають тільки ціну чи їм потрібна і якість? Разом зі зниженням ціни на проїзд на інших маршрутах з’явилися і нові автобуси: «Євро-5» перевізники придбали 9 штук у кредит та на лізингових умовах. Так, один автобус «Євро-5» обійшовся у 2,2 млн грн. Невдовзі пасажири із маршруток №332 пересіли на більш комфортніші – № 402, 403, 404, 403А (782), 411, 330 (702), тож «Інвантанс» змушений був прибрати з маршруту додаткові машини. Відтак стало зрозуміло: окрім ціни пасажирам важливий і комфорт. Однак, стверджують перевізники, кредити за комфорт змусили у серпні підняти ціну до 15 грн. При цьому одна гривня стала додатковою перестраховкою (думали залишити ціну на рівні 14 грн), адже частина пасажирів продовжує їздити там, де дешевше, а не комфортніше.
Працювати в сучасних умовах стало надзвичайно складно, розповідають перевізники, адже недостатньо оборотних коштів, щоб ремонтувати автобуси та укомплектувати їх усім необхідним. Тож і змушені піднімати ціну за проїзд по місту до 5,50 грн. Водночас вирішили з’ясувати: у який спосіб вдається «Інватрансу» утримувати тарифи на рівні 12 грн? І це при тому, що всі перевізники купують дизпаливо по оптовій ціні, а автівки «Інватрансу» заправляються на звичайних заправках. Для цього перевізники звернулися з інформаційними запитами в усі можливі інстанції, які причетні до перевезень, та розпочали власне розслідування. Як з’ясувалося, «Інватранс» працює в іншому правовому полі, ніж інші компанії, кажуть перевізники: порушує норми чинного законодавства з працевлаштування працівників та умисне ухиляється від сплати податків.
Так, Головне управління держпраці в Київській області під час перевірки маршруту №332 виявило двох водіїв, які працюють без офіційного працевлаштування. Постановою від 10 серпня 2018 р. на ТОВ «Інватранс» накладено штраф у розмірі 223 тис. 380 грн.
І це лише за двох не оформлених працівників. Насправді, зазначають перевізники, на підприємстві «Інватранс» таких значно більше. Так, за їхніми даними, із 46 працівників – 35 водіїв, офіційно ж оформлено лише частину. І водіями працюють далеко не всі інваліди, як зазначено у відомостях про нарахування заробітної плати. На думку перевізників, людьми з обмеженими можливостями лише прикриваються.
Для прикладу перевізники запитують: як можуть працювати водіями особи, які мають І групу інвалідності? І самі ж відповідають: згідно Постанови Кабміну від 8 серпня 2007 р. №1010, 51% інвалідів на підприємстві надає право користування пільгами з оподаткування – не сплачувати ПДВ. У відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), наприклад, за червень 2018 року, із 46 працівників “Інватрансу” майже всі – на мінімальній зарплаті – 3723 грн. Але судячи з аналізу відомості, 8 працівників працюють на 0,25 ставки, тобто 2 год на день за 930,75 грн, 4 людей – на півставки (півдня) за 1861,50 грн, а ще 8 працівників нібито працювали, але написали заяву на відпустку за власний рахунок. Як стверджують перевізники, порушення норм чинного законодавства з працевлаштування працівників та умисне ухиляння від сплати податків простежується в “Інватрансу” не лише протягом 2017 та 2018 років, тож планують ініціювати створення групи громадського контролю з перевірки офіційності працевлаштування людей на автотранспортних підприємствах міста.
Щоб підтвердити чи спростувати надану перевізниками інформацію, журналісти «Трибуни» звернулися до директора ТОВ «Інватранс» Валерія Іваненка. Однак він відмовився від коментарів, аргументуючи тим, що вже не очолює підприємство. Як стало відомо, тиждень тому керівником «Інватранс» було призначено Юрія Малія – підопічного товариства інвалідів «Прагнення». При цьому Валерій Іваненко залишився в автотранспортному підприємстві інвалідів уповноваженою особою. Зокрема підписантом. У свою чергу Юрій Малій на жодне із запитань журналістів «Трибуни», що стосуються діяльності «Інватрансу», відповіді надати не зміг, посилаючись на те, що призначений нещодавно і не встиг ознайомитися із всією необхідною документацією. Тож журналісти звернулися за коментарем безпосередньо до засновника та голови підприємства – Олега Іваненка.
Пан Олег не приховує, що в погрозах на свою адресу та побитті вікон у маршрутках №332 підозрює броварських перевізників. Адже саме вони пишуть колективні скарги в усі можливі інстанції, звинувачуючи їхнє підприємство у демпінгу ціни на проїзд, каже голова “Інватрансу”.
У свою чергу він звинувачує броварських перевізників у монопольній змові задля одночасного підвищення ціни на проїзд. За словами Олега Іваненка, вони зібрали понад дві тисяч підписів від мешканців міста, які проти підвищення тарифів на проїзд у маршрутках.
Відповідаючи на запитання: «Як їм вдається утримувати ціну на проїзд у межах 12 грн, попри те, що ціна на паливо зростає?», Олег Іваненко повідомив, що підприємство «Інватранс» – не бізнес, а соціальний проект, тож прибутку він не приносить, водночас дозволяє офіційно працевлаштувати 25 людей із обмеженими можливостями. І вони реально працюють. До того ж, стверджує власник фірми, його підприємство виконує у місті функції соціального таксі.
Інформацію про накладення штрафу на двох не оформлених працівників підприємства у сумі понад 200 тис. грн Олег Іваненко назвав неправдивою. Та водночас зазначив, що «якщо перевірять інших перевізників, то штрафи там будуть у десятки разів більшими». Голова підприємства запевнив, що на сьогодні у них немає не оформлених працівників, а якщо навіть і трапилися один-два таких випадки, «Інватранс» не можна звинуватити у системності, «адже не можна вести бізнес у підприємстві, коли хтось когось не заміняє».
У свою чергу перевізники надали журналістам «Трибуни» висновки перевірки маршруток «Інватрансу» в травні 2018 р. Броварським відділом поліції, де вказано 8 прізвищ водіїв, які згідно відомості про нарахування заробітної плати, на підприємстві не працевлаштовані. За результатами перевірки «Інватрансу» Головним управлінням державної фіскальної служби у Київській області у серпні 2018 року, на підприємстві також виявлено 5 не оформлених належним чином найманих працівників.
Перевізники надали і розрахунки, де при звітності «Інватрансу» за 2017 рік 4 млн 974 тис. 424 грн, «виручка» за день у маршрутці складає 843 грн. При тому автівку в день необхідно заправити дизпаливом на 1200 грн. А ще ж потрібно зробити відрахування на зарплату водію, ремонт транспорту та інше. Тож вижити перевізникам при тарифі 12 грн – не реально, стверджують перевізники.
У свою чергу Олег Іваненко наголосив, що утримує соціальний проект під назвою “Інватранс” за рахунок своєї нотаріальної діяльності.
Зауважимо, що в досьє компанії від аналітичної системи YouControl зазначено, що проти автотранспортного підприємства інвалідів «Інватранс» Броварського міського товариства інвалідів «Прагнення» відкрито 8 виконавчих проваджень.
Переважна більшість проваджень стосуються стягнення, звернення стягнення на грошові кошти та/або інше майно. Як зазначено в експрес-аналізі контрагента від YouControl, така ситуація може значно ускладнити/унеможливити ділові відносини з підприємством, спричинити фінансові збитки і дестабілізацію бізнесу. За словами Олега Іваненка «з купою оформлених штрафів ми уже пішли в мінус», тож із 22 жовтня підвищують ціну на проїзд до Києва до 13 грн.
Фото – авторки та з мережі Інтернет
