Для підвищення енергетичної ефективності об’єктів комунальної власності на черговому засіданні 16 листопада виконавчий комітет розпочав роботу над першими трьома пілотними об’єктами. Ними стали три заклади управління освіти: садочки “Калинка” та “Теремки”, а також загальноосвітня школа №3.
Закон “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” дає “зелене” світло роботі ЕСКО-компаній (компанія з надання енергетичних послуг) у бюджетній сфері та дозволяє вирішити питання підвищення рівня енергоефективності у закладах соціальної сфери без залучення додаткових бюджетних коштів. Зокрема, цим законом удосконалено механізм енергосервісу і передбачено можливість застосування електронних аукціонів через систему Prozorro для закупівель енергосервісу.
Перший етап програми передбачає затвердження базових річних рівнів споживання паливно-енергетичних ресурсів, щодо яких буде проведена закупівля енергосервісу. Після проведення в Броварах енергоаудиту, було визначено перелік соціальних закладів, що мають найбільший базовий рівень споживання теплової енергії.
Ними стали три заклади управління освіти:
- ДНЗ “Калинка” – 373,84 Гкал на рік,
- ДНЗ “Теремки” – 442,55 Гкал на рік
- загальноосвітня школа №3 — 740,22 Гкал на рік
Процедура передбачає наступні етапи:
- Затвердження базового середнього рівня за три роки на виконкомі, що було здійснено на черговому засіданні 16 листопада;
- Підготовка управлінням освіти тендерної документації та подання оголошення про початок прийому пропозицій на закупівлю послуги енергосервісу на майданчику Prozzoro;
- Прийом заявок та визначення учасників аукціону за технічними показниками;
- Після визначення переможця управління освіти в 10-денний строк має підготувати проект рішення з істотними умовами енергосервісного договору та винести його на сесію БМР;
- Після затвердження проекту депутатами, підписується договір та енергосервісна компанія розпочинає свою роботу.
Головний спеціаліст із енергетичного менеджменту виконкому Андрій Дворнік доповів: “Це проект пілотний, в тендерній документації є своя специфіка. Переможець визначається не за ціною, а за найбільшим показником енергоефективності – процентом очікуваного скорочення споживання. Він визначається по спеціальній формулі, яка міститься в самій програмі на майданчику Prozzoro. Тому що ціни в звичайному сенсі тут немає. Це компенсація, яка буде сплачуватись із вартості заощаджених коштів — невикористаних гігакалорій тепла.Наприклад, якщо постачальник енергосервісу встановлює індивідуальний тепловий пункт (ІТП), який регулює інтенсивність подачі теплоносія з урахуванням температури внутрішньої в приміщенні та зовнішньої.“
Звідки ж беруться кошти? Це гроші, які зарезервовані на оплату енергоносіїв об’єктів соціальної сфери, так звані захищені кошти. “Тобто не потрібно десь йти просити, виділяти кошти додатково з доходу бюджету, вони в любому випадку були б витрачені, якщо б не було енергосервісу. Від 80 до 100% від вартості досягнутої економії, виконавець отримує в якості компенсації за свої послуги по договору. А ми вже отримуємо маленьку економію, а після закінчення договору нам залишається вся економія, близько 20% плюс устаткування на балансі міста, “ – пояснює пан Андрій.
За даними сайту Держенергоефективності, що проводить моніторинг ЕСКО-договорів, найбільший відсоток очікуваного скорочення споживання становить 50-60% (Миргородський р-н), а найкоротший строк 1,5 — 2 роки (м. Кропивницький). Загалом середній строк виконання договорів 5-7 років, а середнє очікуване скорочення витрат на комунальні послуги в межах 800 — 900 тис. грн. Найбільш поширеніший засіб — встановлення модульного ІТП (майже 90% випадків). В Київській області зареєстровано ЕСКО-договорів: місто Баришівка 6 шт, місто Сквіра – 4 шт та місто Славутич – 5 шт. В місті Києві – 64 договори.
“З урахуванням того, що кількість бюджетних коштів завжди обмежена, на енергомодернізацію не завжди вистачає. Тому цей механізм дуже дієвий в плані досягнення рівня енергоефективності в більш короткий термін, ніж якби ми сплачували близько мільйона гривень з бюджету за кожне ІТП. В законі враховані підводні камені: якщо підписали вже договір, а економії немає, то виконавець зобов’язаний виплачувати різницю між фактичним і задекларований рівнем економії. Тобто виконавцеві невигідно постачати неефективні послуги. А якщо рівень економії вищий ніж вказаний в договорі, то він навпаки швидше отримує свої кошти, тому що сума договору не може бути змінена,” – пояснює Андрій Дворнік.
