До 100-річчя розстрілу Грицька Чупринки в Броварах відбулася наукова конференція. ФОТОРЕПОРТАЖ

Pinterest LinkedIn Tumblr +

Цієї суботи, 28 серпня, у культурно-інноваційній платформі «ТепЛиця» відбулася конференція, присвячена 100-літтю вбивства більшовиками Григорія Чупринки та інших борців за волю і незалежність України. Присутні історики, краєзнавці, старожили та митці читали вірші діяча та розповідали про значення його боротьби. Не оминули і сучасних проблем, як от відсутності музею Григорію Чупринці в його рідному селі Гоголів. Так, хата, де він жив, перебуває в жахливому стані.

Григорій Чупринка – поет, військовий і політичний діяч, учасник Всеукраїнського центрального повстанського комітету, метою якого було керівництво антибільшовицькими повстаннями в Україні. Після захоплення чекістами діяча розстріляли – 28 серпня 1921 року.

Хата Григорія Чупринки

Перед конференцією частина учасників відвідала батьківську хату Грицька Чупринки, що досі стоїть у Гоголеві, в глибині від дороги між ділянками на вул. Київській, 149 і 149-А.

Як розповіла місцева вчителька і краєзнавиця Ольга Коцюба, будинок був споруджений у XIX ст., йому вже майже 200 років. Саме тут і народився Грицько.

Григорій Чупринка, наукова конференція

Батьківська хата Григорія Чупринки (вказана стрілкою)

Про важливість цього місця свідчить тепер і пам’ятний знак. Його встановили ще в 1997 році. На дні народження поета, 29 листопада, тут читають його вірші, розповідає вчителька.

На вшанування пам’яті поета та борця делегація поклала квіти

Нинішні жителі хати Григорія Чупринки пустили делегацію на подвір’я неохоче. Оглянути змогли її лише ззовні. Водно, що всередині живуть люди. Але збереження автентичності – сумнівне. Тут уже стоять металопластикові вікна. Стіни дерев’яної хати обносять шлакоблоком із утеплювачем.

Такий вигляд хата має зблизька

Читайте також: Будинок Квятковського в Броварах отримає статус пам’ятки – рішення КОДА

Вигляд на хату з двору

А так будинок виглядає з вул. Київської

Ще років 20 тому хата виглядала так, як на фото нижче. Але вже тоді краєзнавці били на сполох. Через пресу вони намагалися достукатися до влади, щоби зберегти садибу і відкрити в ній музей.

Нині за хатою можна побачити груші, що, ймовірно, є залишками фруктового саду. Наявність останнього в часи мешкання тут Чупринок також переповідають краєзнавці.

Наукова конференція

Попри робочий день, зала «ТепЛиці» заповнилася майже повністю. Окрім місцевих активістів, старожилів, краєзнавців, захід відвідали кілька доповідачів-науковців із інших міст.

Ініціаторкою й організаторкою проведення конференції була броварська краєзнавиця Марія Овдієнко. Безпосередніми організаторами – відділ культури, Броварський краєзнавчий музей, «ТепЛиця» та волонтери з мистецького середовища.

Буклети з програмою заходів наукової конференції

Конференцію розпочали з постановки, де актори декламували вірші Григорія Чупринки.

Міні-постановка з читанням віршів Григорія Чупринки

Після цього ведучий розповів про основні сторінки з біографії поета і борця Григорія Чупринки. Завершивши вступне слово, присутні заспівали Гімн України.

Парубоцькі витівки і становлення

Першою з доповіддю виступила Ольга Коцюба. Посилаючись на спогади Миколи Ґалаґана, вчителька та краєзнавиця розповіла, що вже в парубоцькі часи Григорій Чупринка був бунтарем. Він робив низку витівок: лазив по єврейських хатах, посипав їх овочами тощо.

Та згодом у Григорія Чупринки формуються національні ідеали. У часи революції 1905 року він стає громадсько активним. Жандарми знаходять у нього листівки. Кілька разів він сидить у в’язницях – у Лук’янівській, що в Києві, та навіть у Смоленську.

Ольга Коцюба

Григорій Чупринка починає читати вірші, влаштовується працювати у газету. Згодом виходить у світ його власна поезія. Зі слів Ольги Коцюби, рідне село Гоголів озвалося в його творах, а гаї лягли в лірику митця. Першим опублікованим твором був вірш «Моя кобза».

Моя кобза

Ти чуєш, як жалібно кобза гуде,
Аж стогін з грудей вириває,—
І в голову думка невтішна іде,
І мрію веселу вбиває.

Здається, не кобза, а мати сама
Над рідними дітьми ридає,
На втіху ж неначе й надії нема,
Недолі душа виглядає.

А чуєш, як знов вона гучно бринить,
Як радісно, весело грає? —
То в ній буревісник сварливо кричить,
То в ній соловейко співає.

Знов бачиш і віриш, що все пролетить,
Що ти перебореш недолю;
Знов полум’я волі так близько мигтить
І тішишся сам ти собою.

1909 рік

Як розповідає краєзнавиця, після останнього арешту і до розстрілу Григорій Чупринка сидів у камері, яку повністю розписав віршами. Перед виконанням вироку він вигукнув «Слава незалежній Україні!»

Початок боротьби

Пані Марія Овдієнко мала другий виступ під час конференції. За станом здоров’я вона не могла бути присутньою в залі, тож вийшла на зв’язок за допомогою Скайпу.

Марія Овдієнко

Марія Овдієнко

Як зазначила дослідниця, посилаючись на архівну справу 1905 року, Грицька Чупринку звинуватили в антидержавному злочині – поширенні прокламацій Революційної української партії. Він заявляв, що землю необхідно відібрати від поміщиків, монастирів і віддати селянам.

Григорій Чупринка головував на революційному сході в Требухові в 1905 році, який зібрав сільський писар Харитон Швидак. Після цього його затримали і посадили в Остерську тюрму. Через кілька днів Микола Ґалаґан зорганізував другий збір, на який прийшли його дружина, учителі Птухіна і Буяло, сільські активісти Осначі. На сході пропагувалися ті самі ідеї, що звучали на першій зустрічі.

Читайте також: Розпочалися громадські обговорення щодо перейменування вулиць у Требухові. Як узяти участь

За цю сходку заарештували кількох требухівців. Справу обох подій звели в одну. За браком доказів усіх відпустили. В Остерській в’язниці лишилися тільки Григорій Чупринка та Микола Ґалаґан. Але 8 листопада 1906 року так само за браком доказів справу закрили, обох випустили з тюрми.

Щодо творчості поета, Марія Овдієнко зазначила, що його вірші про природу могли би конкурувати з віршами Олександра Олеся. Але цікавішою є поезія про боротьбу, яка становила його життєве кредо.

Ворогові

Друже мій — вороже! Стати до бою
Всіх нас примушують поклики честі.
Будем же чесно й одверто з тобою
Прапори нести.

Будем вживати ми засоби чисті,
Щоб поважали нас люди побочні…
Горді й одважні на кожному місці
Всі непорочні.

Гоголів, 1909 рік

Учасник Укрцентрповстанкому

Про події 1920-х років під час конференції розповіла президентка Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого, кандидатка педагогічних наук і краєзнавиця Валентина Стрілько. Її доповідь стосувалася головно Укрцентрповстанкому та його керівника Івана Чепілка з Борисполя.

Валентина Стрілько

Валентина Стрілько

Як зазначила дослідниця, на той час в Україні тривали антибільшовицькі повстання. «Червоні» організували масовий терор проти населення, відбір продовольства тощо. Села ділили на «десятки» чи «п’ятірки» (за кількістю хат). Кожне з домоволодінь мусило дивитися за сусідами і доносити на них.

Читайте також: Історики віднайшли імена та біографії вояків Армії УНР із Броварщини. ФОТО

Іван Чепілко та Григорій Чупринка не могли миритися з таким станом речей. Було ухвалене рішення створити Укрцентрповстанком, який мав здійснювати керівництво повстаннями. Таким чином планували об’єднати повстанців єдиним органом. Григорій Чупринка став його членом.

У перерві між виступами броварська поетеса та журналістка Валентина Ковалівська надала можливість присутнім ознайомитися з публікаціями в газетах минулих часів про Григорія Чупринку

Зрада була в ті часи, є вона і сьогодні

Утім, структура Укрцентрповстанкому виявилася наповнена сексотами та зрадниками, які отримували від більшовиків величезні кошти, розповіла під час виступу Валентина Стрілько.

Читайте також: У Броварах представлять «Чекістське досьє окупованої України»

Учасники ВУЦПК спочатку сподівалися на вдалі повстання та прихід українсько-польських військ. Однак згодом ситуація почала ставати загрозливою. Тож комітет запланував переїхати до Холодноярської республіки. Але про це за допомогою сексотів довідалися більшовики.

Зрозумівши, що в Холодному Яру повстанців не дістати, «червоні» вирішили діяти. Почалися масові арешти учасників Укрцентрповстанкому. Схопили й Івана Чепілка, і Григорія Чупринку. 28 серпня 2021 року більшовики розстріляли одразу кілька десятків членів комітету.

Утім, Валентина Стрілько згадала і про сьогоднішню «зраду». Вона зазначила, що на параді до Дня Незалежності Володимир Зеленський жодним словом не згадав про борців за волю України. До того ж, конференція в Броварах стала єдиним заходом ушанування пам’яті того дня.

Був членом УВО і став відомим на Західній Україні

Про деякі цікаві сторінки боротьби Грицька Чупринки розповів історик та краєзнавець із Тернополя, член Наукового товариства імені Тараса Шевченка Василь Штокало.

Василь Штокало

Дослідник працює з темою діяльності Української військової організації (УВО), яка є предтечею Організації українських націоналістів. Він зазначив, що Григорій Чупринка був членом УВО.

Після створення УВО в Празі в 1920 році боротьба українці продовжилася. А Григорій Чупринка стає її пророком. Популярність постаті підтверджується тим, що прізвище діяча для свого найвідомішого псевдо згодом візьме Роман Шухевич – Тарас Чупринка.

Посилаючись на дослідника Василя Яременка, історик зазначає деякі цікавинки про поета Грицька Чупринку. Так, наприклад, відомо, що той любив куховарити. Водночас митець і бунтар відвідував борделі на Подолі в Києві.

Підсумки конференції

Після доповідей присутні обмінялися подарунками у вигляді книг і висловили вдячність за важливу працю у збереженні пам’яті про українських героїв. Також кілька поетів зачитали свої вірші.

Броварська поетеса Лідія Стрельченко

Наостанок – винесли на розгляд резолюцію, в преамбулі якої констатували неоціненний внесок для відновлення незалежності України борців 1920-х років проти московсько-більшовицьких окупантів.

У тексті вказано, що влада незалежної України гідно не вшановує борців за Україну XX ст, а низка учасників цієї боротьби досі не реабілітована. У Гоголеві – не створено музей Григорія Чупринки. В Борисполі – не вшановано борців Івана Чепілка та його племінника Миколу Чепілка. Діяльність ВУЦПК не вивчається за шкільною програмою. Тож учасники конференції ухвалили резолюцію.

Резолюція
  • звернутися до президента та прем’єрміністра з пропозицією широко залучити до вшанування борців за незалежність України, що передбачено Законом України «Про правовий статус та вшанування пам’яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті»;
  • спонукати президента України до надання статусу борців за незалежність України у ХХ столітті досі не реабілітованим членам ВУЦПК і повстанським організаціям;
  • домогтися від Міносвіти внесення до програм із історії України середніх і вищих навчальних закладів бодай короткої історії повстанського руху в Україні 1920-х років, зокрема історії створення та знищення ВУЦПК;
  • просити міністра культури України направити до управлінь культури облдержадміністрацій листи з пропозиціями розмістити в музеях територій, де в 1920-х роках чинився супротив московсько-більшовицькій окупації України, експозицій про цю боротьбу;
  • просити сприяння і допомоги президента України, міністра культури, Київобдержадміністрації, Броварської райдержадміністрації, старости села Гоголева в створенні меморіальної садиби Григорія Чупринки на базі збереженої до наших днів хати батьків поета, частини земельної ділянки родини Чупринок;
  • просити Броварські райраду та райдержадміністрацію поновити щорічне відзначення найкращих творів районною премією імені Григорія Чупринки, яку вручали у 2006 – 2014 роках у номінаціях «поезія», «проза», «краєзнавче дослідження»;
  • звернутися до адміністрації м. Борисполя з проханням на ознаменування 100-річчя часу діяльності та знищення ВУЦПК, ушанувати пам’ять героїв-бориспільців, керівника ВУЦПК Івана Чепілка та коменданта ВУЦПК Миколу Чепілка;
  • видрукувати матеріали цієї конференції окремим виданням за спонсорський кошт.

Василь Штокало також запропонував доповнення до резолюції:

  • звернутися до Кабміну щодо виділення на наступний рік коштів із держбюджету на відзначення річниці з дня народження Грицька Чупринки;
  • звернутися до Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України щодо впорядкування та подальшого друку збірника творів Грицька Чупринки.

За резолюцію з урахуванням доповнень голосували підняттям рук. Після цього ведучий заходу оголосив, що документ схвалено.

Фото – Дмитро Карпій, © «Трибуна-Бровари»

Читайте також

  1. Григорій Чупринка. 140 років тому народився поет і борець за незалежність України
  2. Місто, люди і місця: Софроній Костира – герой, що боровся за незалежність України 100 років тому
  3. В Україні створили базу даних борців за волю і незалежність 1917 – 1924 років
  4. Марки та конверти на честь УНР і УПА: у Броварах презентували філателістичну виставку. ФОТО
  5. Донька президента України Кирила Осьмака жила в Броварах. ІНТЕРВ’Ю
Поділіться.

Залиште відповідь