У Волинській області на полі одного фермерського господарства ввели карантин через виявлений там рак картоплі. Наскільки небезпечний рак картоплі, чи можна їсти людині заражену раком картоплю, чим може загрожувати країні захворювання суперпопулярної культури в Україні, чим корисні вітчизняні сорти з фіолетовою або червоною м’якоттю, а також про найпродуктивніші і найпопулярніші сорти картоплі Главкому розповів директор Інституту картоплярства Микола Фурдига.
Вирощування картоплі для України є національним захопленням. Картопля перебуває в трійці основних продуктів харчування.
У світі існує близько 14 тис. різних сортів картоплі, з них культивується чотири з половиною тисячі. В Україні вирощується близько 250 сортів, при цьому третину з них вивели вітчизняні фахівці – на сьогодні селекційною роботою займаються три установи: Інститут картоплярства Національної академії аграрних наук України, Поліська дослідницька станція (с. Федорівка Житомирської області) та Сумський національний аграрний університет.
«Краще спалити, щоб гриб не потрапив у ґрунт»
На Волині виявлено рак картоплі – факт захворювання з’ясувався, коли один фермер хотів продати свою продукцію до Білорусі.
- Наскільки небезпечна ця хвороба для самої картоплі та для людини?
Микола Фурдига (МФ): Рак картоплі – захворювання, відоме вже кілька сотень років. Якщо в людини досі незрозуміло, чому виникає рак, то в картоплі давно відомо – хворобу викликає гриб Synchytrium endobioticum. Він потрапляє в клітину бульби, розмножується, в результаті з’являється суха тверда маса, яка розміром може бути навіть більшою за саму бульбу.
- Для людини вражена раком картопля шкідлива?
МФ: Абсолютно ні. Зрізав – і все, на якість ще здорової м’якоті бульби це не впливає. Інша річ, що рак картоплі може запросто знищити весь урожай, якщо з ним не боротися. Ось посадили ви картоплю, а 90% чи більше потім доведеться викинути. Точніше, краще – спалити, щоб гриб не потрапив у ґрунт і захворювання не поширювалося.
- Як із цим захворюванням боротися?
МФ: Висаджувати інші сорти, які стійкі до раку картоплі. У нас усі такі. Перш ніж сорт потрапляє до Державного реєстру сортів рослин (тільки після цього його можна культивувати), він обов’язково проходить випробування на стійкість до раку картоплі.
У нас є дослідна ділянка на Закарпатті, там мікрофлора землі дуже сприятлива для Synchytrium endobioticum, і ось на цій ділянці ми проводимо випробування протягом двох років. Якщо картопля не захворіла – ласкаво просимо до реєстру. Заразилася – проводимо селекцію далі.
- Як тоді картопля в принципі може заразитися раком?
МФ: Тепер це майже неможливо. Хіба що купив посадковий матеріал, а там виявилася заражена бульба… За радянських часів було кілька невеликих заражених ділянок, у Житомирській, Київській та Кіровоградській областях. Але там хворобу практично вивели – саме методом методичної висадки стійких сортів.
Якщо комусь на думку спаде зробити диверсію – привезти, наприклад, під Київ трохи ґрунту з того регіону Закарпаття та підкинути на город сусіду, – все одно буде марно. У нас мікрофлора інша, і гриб Synchytrium endobioticum, що знаходиться в привезеному ґрунті, швидше за все загине. Навіть якщо виживе, дуже ослабне, йому точно не до картоплі буде. Але якщо гриб потрапив у ґрунт від вже зараженої бульби, тоді так. Якщо не вживати заходів, проблема може стати серйозною.
«Найшкідливіші способи приготування – чіпси та картопля фрі»
МФ: У деяких сортах картоплі вітаміну С міститься, як у болгарському перці (№2 у світі за вмістом цього вітаміну після шипшини) та капусті броколі. Зокрема, наш інститут вивів два сорти подібної картоплі, для дієтичного харчування та підвищення імунітету – це «Солоха», з синьо-фіолетовим кольором м’якоті, та «Хортиця» – з червоним.
- Для чого це потрібно – такі незвичайні кольори, який у цьому практичний зміст? Як, до речі, вдалося досягти таких фарб?
МФ: Це завдяки деяким диким видам картоплі, яким притаманний подібний колір м’якоті. Вони ростуть у Чилі, Перу, Болівії, їх у їжу не вживають – це фактично бур’ян. Але ці види дуже стійкі до шкідників, хвороб. Ми використовували їхні гени в процесі селекції для підвищення імунітету, стійкості (наш інститут, до речі, є власником генетичного банку картоплі, що налічує 3016 різних зразків), от і з’явилися такі кольори завдяки класичним методам селекції, схрещуванню різних сортів.
- Перець і капусту для більшої користі ми їмо сирими, а сира картопля – це на любителя. Але при термічній обробці вітаміни руйнуються.
МФ: Найкорисніша картопля – печена та варена, у «мундирі». Під шкіркою знаходиться шар коренеплоду, який формується в результаті фотосинтезу, але в процесі очищення ця корисна частина викидається. А найшкідливіші способи приготування – чіпси та картопля фрі, там зазвичай трансжири використовуються при приготуванні, калорій та вуглеводів як мінімум у два-три рази більше, ніж за інших способів приготування.
Печена картоплина вагою 200 г містить майже половину денної норми вітамінів C і B6, 30% норми калію, 28% – фолієвої кислоти, 24% – заліза, 18% – магнію, 15% – харчових волокон.
- Іноді буває, чистиш картоплю, а під шкіркою сірі або темні плями. Говорять, це від нітратів. Правда?
МФ: Ні, це просто ураження судинної системи картоплі, різні можуть бути причини. Наприклад, механічні. До речі, коли очищена картопля лежить якийсь час на повітрі, вона теж темніє. А нітрати візуально визначити не можна – лише лабораторним методом.
- Які найпродуктивніші сорти картоплі?
МФ: Найвищі врожайні українські сорти – «Княгиня» та «Містерія», вони дають до 100 тонн із гектара. Але, на жаль, середня врожайність коливається на рівні 16–20 тонн.
- Скільки часу та коштів потрібно для створення нового сорту картоплі?
МФ: Часу – від восьми до 12 років. Як правило, паралельно ведеться робота над створенням кількох сортів. Вартість створення одного – до 2 млн грн.
- Які в Україні найпопулярніші сорти картоплі?
МФ: У приватному секторі – це «Слов’янка», нашої розробки, «Беллароза» (німецький сорт) та «Невський», виведений ще за радянських часів. У фермерів популярні сорти «Мирослава» та «Скарбниця» (Україна), «Рів’єра», «Коломба» та «Торнадо» (Голландія), «Гранада» та «Беллароза» (Німеччина).
Зараз працюємо над створенням спеціальної картоплі для чіпсів. Вона довга і невеликого діаметра, ніжна шкірка (щоб її не чистити), у кущі – до 25 бульб.
- Чи можна вивести такий сорт, щоб його не їв колорадський жук?
МФ: Як казав відомий вчений з Білорусі Петро Альсмік (він керував селекцією картоплі з 1935 до 1992 року), створити сорт, стійкий для колорадського жука, – це все одно, що створити вівцю, стійку для вовка. Хоча вже є сорти картоплі, більш-менш стійкі. Наприклад, наш сорт «Щедрик» – у його генеалогії п’ять диких видів картоплі.
З пасльонових колорадський жук найбільше любить баклажани. Потім ідуть помідори, картопля, в останню чергу – перець, коли вже нічого не залишилося. Так ось, жук буде їсти «Щедрик» від повної безвиході, коли вже навіть перцю не лишилося.
Читайте також
