Із утворенням Броварської громади актуалізувалося питання декомунізації – головно в Требухові, де сільрада лишилася без голови та майже не працювала. Однак, проблемні чи просто дискусійні питання виникають і в Княжичах та Броварах. Просто зараз триває громадське обговорення щодо перейменування 3-х вулиць у Требухові. У цьому населеному пункті вдалося встановити немало історичних і народних назв. Незабаром на розгляд жителів мають винести перейменування ще однієї вулиці в Требухові та найменування нової вулиці в Княжичах. Час від часу з’являються ініціативи перейменувань і в Броварах.
Питання перейменування вулиць Жукова, Піонерської та Жовтневої «топонімічна» комісія вперше винесла на громадське обговорення ще 15 червня, не запропонувавши варіантів нових назв. Зібравшись знову 10 вересня, колегіальний орган вирішив не підбивати підсумки, а виніс ті самі вулиці на ще одне громадське обговорення, яке триватиме до 15 листопада.
Цього разу комісія визначилася з назвами, які подали на розсуд громадськості. Вулиці Жовтневій пропонують повернути історичну назву Варченкова. Іншим двом – надати назви на честь бійців Армії УНР, які родом із Требухова. Вул. Піонерській – Степана Безлюди, а вул. Жукова – Максима Швидака.
Перейменування вулиць у Требухові повторно виносять на громадські обговорення
Утім, на тому процес не зупинився. Під час засідання 10 вересня, після обговорення, голова комісії Дмитро Ткачов дав доручення члену колегіального органа Дмитру Карпію вивчити питання щодо перейменування вул. Ковпака в Требухові та найменування нової вулиці в центрі села Княжичі. Щодо зміни чи встановлення назв обох вулиць до колегіального органу надійшли звернення від громадян.
Нова вулиця в Княжичах
Майбутня нова вулиця в Княжичах пролягатиме від кафе «Стара фортеця», що навпроти будинку культури на вул. Слави, 9, і йтиме незабудованою територією в бік вул. Максименка. Це – великий майже порожній від споруд масив із полями в самому центрі села.
За інформацією працівниці бібліотеки Княжичів Любові Касьян, неподалік від початку майбутньої нової вулиці заплановано спорудити храм. А в її кінці стоїть Спасо-Преображенський монастир (московського патріархату). До того ж, на початку вулиці розміщено парк, раніше було джерело. Враховуючи це, Любов Касьян запропонувала можливі назви для вулиці: Паркова і Храмова.
Благочинний Спасо-Преображенського монастиря Архімандрит Ілларіон (Кострець) зазначив, що куток, де пролягатиме нова вулиця, ймовірно називався Осинка.
Слід зазначити, що місцевість поруч справді відома як Осинка. Принаймні така назва, за свідченнями старожилів і активістів, була присвоєна системі меліоративних каналів поруч із селом, на території нинішнього Княжицького старостату. Територія пролягання майбутньої нової вулиці відносно поруч – вона лише відділена сучасною вул. Київською.
Осинкою також називають ділянку річки на території Княжицького старостату, що тече з Броварів через Світловщину (відомі з різних джерел назви на території Броварів – Броварчанка, Русава, Броварка, Даринка) та переходить на територію Києва (відомі назви – Пляховий струмок, Дарниця).
Струмок у Броварах депутати не визнали початком річки Дарниця. Історія питання
Слід зазначити, що покійна краєзнавця з Броварів Раїса Щербакова-Кайдан, дослідниця водойм Броварів, зокрема їхніх назв, зазначала, що назва Осинка, принаймні як назва річки, не є історичною.
Осинка чи Микола Святоша?
У наданих Архімандритом Ілларіоном текстових матеріалах, указано дві назви місцевостей Княжичів, які, ймовірно, лежать недалеко від Спасо-Преображенського монастиря. Згідно з ними, назва одного з кутків – Дворецъ. Зараз це – частина вул. Київської. Про яку саме частину вул. Київської йдеться – не вказано. Під час розмови Архімандрит Ілларіон не зміг уточнити цю інформацію.
Інша зазначена в матеріалах назва – Селище. Як ідеться в матеріалі – це район села, звідки нібито почалося заселення нинішніх Княжичів. Під час розмови Архімандрит Ілларіон так само не зміг уточнити, де саме розташована місцевість Селище. Водночас, зі слів настоятеля, старий центр села раніше був у місцевості, де стоїть Спасо-Преображенський монастир.
Порадившись зі своїм керівництвом, Архімандрит Ілларіон також зазначив, що засновником Спасо-Преображенського монастиря є Микола Святоша (1080 – 1143 рр.). У зв’язку з цим священнослужитель запропонував назвати нову майбутню вулицю на його честь.
Слід зазначити, що інформацію про заснування Спасо-Преображенського монастиря Миколою Святошею вдалося знайти у відкритих джерелах лише на ресурсах Української православної церкви (московського патріархату).
Читайте також: Московський патріархат у Броварах не перейде до новоствореної української помісної церкви, – отець Олександр
Кілька опитаних істориків не підтвердили факт заснування Спасо-Преображенського монастиря (храму) Миколою Святошею. Зокрема, історик, релігієзнавець і політолог, автор історичних праць Андрій Ковальов зазначив, що інформація про заснування Миколою Святошею храму в Княжичах відсутня в Патерику Києво-Печерському та в Тератургімі Афанасія Кальнофойського.
Це, з його слів, означає, що документальних свідчень про заснування нема. До того ж, історик звертає увагу, що Княжичі не є літописним селом, тобто не згадуються в літописах. Також він зауважує, що Микола Святоша не міг бути засновником храму в Княжичах, адже ці землі йому не належали.
Для підтвердження інформації про заснування храму в Княжичах із додаткових джерел за участі фахових істориків автор цієї статті надіслав листа до Інституту історії України Національної академії наук України з проханням надати історичну довідку та підтвердження заснування монастиря Миколою Святошею, причетності Миколи Святоші до села Княжичі, подій у ньому тощо.
Слід зазначити, що решта опитаних співрозмовників під час дослідження питання повідомили, що історичних назв місцевості, де має пролягти нова вулиця, не знають.
А як щодо неісторичних назв?
Під час святкування Дня Княжичів 25 вересня відділ культури Броварської громади провів також невелике інтерактивне опитування серед гостей свята, під час якого запропонував присутнім надати свої назви для вулиці. Кілька співрозмовників озвучили варіанти Паркова та Озерна.
Під час святкування Дня Княжичів організатори також отримали письмову пропозицію від учня з Княжичів Івана Аляб’єва з проханням назвати вулицю на честь його діда, письменника.
Батько Івана Аляб’єва й одночасно син письменника Олексій Аляб’єв під час розмови уточнив, що йдеться про В’ячеслава Аляб’єва (01.04.1946 – 01.04.2017), який є автором трьох збірок віршів російською мовою: «Шумят ракиты», «И дорогая жизни суета» та «Всегда в душе». Зі слів Олексія Аляб’єва, письменник жив не в Княжичах, а в Броварах – на вул. Шолом-Алейхема.
Варто зауважити, що інформації у відкритих джерелах про В’ячеслав Аляб’єва знайти не вдалося. Водночас Олексій Аляб’єв надав для ознайомлення всі три збірки віршів поета. У збірці «Всегда в душе» міститься коротка автобіографія.
Згідно з нею, В’ячеслав Аляб’єв народився в Курській обл. (нині Росія) в родині педагогині початкової школи та військовослужбовця. Родина жила в Пскові, Каунасі, переїзди завершилися на Буковині, де хлопчина закінчив середню школу. Воював у Радянській армії – в Афганістані.
Читайте також: 15 лютого закінчилась радянська інтервенція в Афганістані
Слід звернути увагу, що присвоєння вулиці імені В’ячеслава Аляб’єва може суперечити кільком вимогам закону й положення про «топонімічну» комісію, адже від дня смерті не минуло 5-ти років. Серед вимог також є наявність героїчного вчинку, вагомого вкладу в боротьбу за незалежність чи розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України або розвиток науки, освіти, культури й інших сфер суспільного життя.
І з-поміж запропонованих для перейменування назв, відповідно до наданих раніше переліків вулиць Княжичів офіційними листами від Броварської міської ради та Княжицької сільської ради, назви Паркова й Озерна вже наявні серед назв вулиць села. До того ж, наявна також назва вул. Осинкова, яка, найімовірніше, є похідною від назви місцевості Осинка. Також іще одна вул. Озерна є в межах Княжицького старостату – на території садового товариства «Ялинка».
Перейменування вулиці Ковпака в Требухові
Спільно з представниками управління містобудування та архітектури вдалося встановити географічне положення вул. Ковпака в селі Требухів. Вона лежить на півдні села, за вул. Садовою, між паралельними їй (вулиці Ковпака) вулицями Княжицькою та Горбиновою, а також Південною.
Зазначена місцевість належить до нової забудови. Відповідно до свідчень низки опитаних місцевих жителів і за інформацією управління містобудування та архітектури, можна зробити висновок, що розпайованим ділянкам і забудові на зазначеній території близько 10 – 30 років. Це також підтверджує інформація історичного огляду супутникових знімків на ресурсах Google.
На сьогоднішній момент на місцевості стоїть близько 15 – 20 збудованих споруд, зокрема до 10 будинків – безпосередньо на вул. Ковпака. Усі вони нові, ознаки старої забудови відсутні.
Провівши опитування низки місцевих жителів, удалося встановити, що на території, де пролягає вул. Ковпака, люди в минулому не жили або, принаймні, про це не відомо. Відповідно до різних свідчень, історичних назв місцевості або не відомо на сьогодні, або не було взагалі.
Слід зауважити, що від місцевих жителів удалося дізнатися дві назви урочищ у зазначеній частині села – Маковій і Дьогтярина (остання назва походить від видобування смоли з берез, саме цим ремеслом у відповідній місцевості займалися требухівці).
Однак, більшість опитаних не зазначили точне розташування цих місцевостей. Водночас за свідченнями місцевої жительки Антоніни Капусти, зокрема, з посиланням на місцеву жительку Станіславу Симоненко, урочище Маковій лежить приблизно між вулицями Мічуріна, Кутузова, Садовою та Крайовою. А урочище Дьогтярина – неподалік від Маковія, у районі пролягання вулиць Лугової, Михайла Грушевського (колишня Постишева) та провулку Городчанського.
Можливість саме такого розташування урочищ підтверджують інші опитані нинішні чи колишні жителі Требухова (наукової співробітниці Броварського краєзнавчого музею Марії Овдієнко, зокрема, з посиланням на місцевого жителя і громадського діяча Івана Одинця та інших місцевих жителів).
Відповідно до зазначеного вище, відстань від урочищ Маковій і Дьогтярина до вул. Ковпака становить орієнтовно 800 м – 1,5 км. У такому випадку, на думку автора цієї статті, не вбачається доречним присвоювати нову назву для вул. Ковпака на честь урочищ Маковій і Дьогтярина чи пов’язаними з урочищами назвами.
Слід зазначити, що ініціатор перейменування вулиці Кирило Григор’єв у своєму зверненні пропонував перейменувати вул. Ковпака на вул. Ковальова. Свою пропозицію в листі він пояснив тим, що саме така назва зазначена на Картах Google. Також він запевнив, що така назва давно є у використанні серед місцевих жителів на вказаній вулиці.
Варто зауважити, що зв’язку із заявником задля уточнення деталей і надання доказів описаного, інших аргументів тощо налагодити не вдалося. Водночас староста села Андрій Цахло повідомив, що Кирило Григор’єв на території Броварської міської громади не зареєстрований. Автору матеріалу за вказаною адресою в листі заявника не вдалося знайти Кирила Григор’єва і в Броварах (адреса вказана без зазначення населеного пункту). Зазначена вулиця мешкання в Требухові – відсутня.
Всі опитані жителі Требухова повідомили, що не знають назви місцевості чи вулиці Ковальова в селі, зокрема в прив’язці до вул. Ковпака. Частина опитаних акцентувала, що місцевість, де лежить вул. Ковпака, не була заселена і не мала історичних назв.
Варто зауважити, що на Картах Google вул. Ковпака справді була підписана як «Ковальова». Картограф Карт Google Денис Манжос повідомив, що супровідну інформацію щодо присвоєння цієї назви наразі неможливо з’ясувати. Водночас згодом назва на Картах Google була виправлена на «Ковпака».
Необхідно перейменувати
Вул. Ковпака потребує перейменування відповідно до вимог ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Про це йдеться, зокрема, в експертній оцінці Інституту історії України Національної академії наук України, відповідно до якої назва «Ковпака» – це назва на честь Сидора Ковпака (1887 – 1967), радянського військового та партійного діяча. Влітку 1917 року він створив партизанський загін, який боровся, в тому числі, з Армією Української Народної Республіки.
Під час Другої світової війни, в 1943 році, карпатський рейд партизанського з’єднання Сидора Ковпака вів бої проти формувань Української народної самооборони та Української повстанської армії. 25 лютого 1944 року з’єднання було перейменоване в 1-шу Українську партизанську дивізію імені Сидора Ковпака. А 18 серпня 1944 року формування передали в повному складі та з усім озброєнням, засобами зв’язку та майном до НКВС УРСР для боротьби з українським визвольним рухом на Західній Україні.
Після Другої світової війни Сидір Ковпак кілька років працював заступником голови Верховного Суду УРСР. Від 1946 року – депутат ВР УРСР, 1947 – 1967 роки – заступник голови Президії ВР УРСР, від квітня 1967 року був членом Президії ВР УРСР.
Для перейменування вулиці Ковпака в Требухові автор цієї статті запропонував назву Повстання 1920 року. Вона увіковічнює успішне селянське повстання в селі проти Червоної армії під час Польсько-радянської війни (1919 – 1920 років), де УНР брала участь на боці поляків.
Які перейменування очікувати далі
Поверхневий аналіз наявних переліків вулиць сіл Требухів, Переможець і Княжичі вказує, що найбільше перейменовувати вулиці відповідно до декомунізаційного закону необхідно в Требухові. Тут і найбільше відомо історичних (народних) назв вулиць – головно за прізвищами місцевих родів.
Завдяки свідченням старожилів вдалося встановити, що вул. Матросова звалася Осначовою. Вул. Горького – Зайчукова і Дударківська (ймовірно, різні частини вулиці мали різну назву). Вул. Ватутіна – Голодна. Вул. П’ятниці – Каленченкова. Вул. Суворова – Сомова. Вул. Гайова (колишня Щорса) – Ґанджина. Вул. Покровська (колишня Пролетарська) – Овдійкова. А колишній вул. Червоноармійській ще раніше повернули назву Кучанська.
Відомо також, що одна з вулиць Броварів підпадає під перейменування відповідно до декомунізаційного закону – Старченка. Робоча група, яка займалася перейменуванням у 2015 році, не вносила цю вулицю до переліків на зміни назв, оскільки була потреба перевірити її походження.
Водночас станом на тепер можна стверджувати, що вулиця названа на честь Василя Старченка (20.03.1904 – 17.07.1948) – агрохіміка, державного чиновника, депутата та члена комуністичної партії різних рівнів, у тому числі голови виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих, заступника голови Президії Верховної Ради УРСР, депутата Верховної Ради СРСР. За свідченнями старожилів, вулиця отримала назву на початку 1950-х років, тобто майже одразу після смерті діяча.
Слід зазначити, що з 2016 року в Броварах перейменували лише одну вулицю – Щолківську. Вона мала назву на честь міста-побратима Щолкового під Москвою, влада якого неодноразово звітувала про допомогу окупантам на Донбасі. Інші пропозиції підтримки серед депутатів не знайшли.
А востаннє, минулого року, управління містобудування та архітектури повідомило, що не винесе на розгляд обранців перейменування вулиці Разіна на честь Володимира Мономаха. Щодо зміни назви цієї вулиці на той момент уже відбулися громадські обговорення.
Уже за нової каденції в Броварах запропонували перейменувати вул. Олександра Блока на честь загиблого бійця АТО, імовірно родом із Броварів, Руслана Бабівського. Однак комісія не підтримала доцільність зміни назви взагалі.
Головне фото – Максим Дяченко
Читайте також